Фізіологія харчування

Урок 1

 Тема:  Вплив харчування  на стан здоров’я населення.

 Мета уроку:  ознайомити учнів з  значенням  правильного  харчування                                                                 населення і його впливом на здоров’я людини; формувати  в учнів навички  узагальнення та систематизації знань; розвивати у учнів увагу, пам’ять і мислення,   виховувати любов до обраної  професії.

Форми і методи роботи: розповідь викладача, бесіда.

Обладнання : фондова лекція викладача.

План уроку: урок  засвоєння  нових знань;       

Структура уроку

      I.      Організаційний момент.

            - перевірка наявності учнів

   - повідомлення  теми, мети уроку,  форми роботи  на уроці.

  II.      Мотивація  навчальної діяльності.

Якість і організація харчування завжди були в центрі зору людини і вимагали від неї високої культури і досить значних зусиль для забезпечення належного рівня. Але сьогодні, в умовах постійної зміни навколишнього середовища, зніми наявності й характеристик продуктів харчування, ритму і способу життя людини, коли вона з кожним роком все більше віддаляється від природи, ситуація у цій сфері різко погіршилася. Сьогодні здорового глузду людини, її традиційних уявлень про норму у питаннях харчування не достатньо для збереження здоров’я і забезпечення здорового способу життя.

Як наслідок – сотні тисяч людей страждають на захворювання печінки, нирок, шлунку, стоматологічні захворювання. Зайва вага, діабет, гіпертонія, алергії – це далеко не повний перелік хвороб, на які страждає сучасна людина і які зумовлюються насамперед не правильним харчуванням. Тому сьогодні практично кожна людина має свідомо ставитися до організації і фізіології свого харчування, постійно поповнювати свої знання, враховувати поради фахівців у галузі харчування.     

III.       Сприйняття  і первинне осмислення  нового навчального матеріалу:

             Харчування -  соціальна  та біологічна проблема.

            (міні - лекція)  

IV.   Узагальнення , систематизація і закріплення знань  

            Повторення  з розширенням ( скласти серію питань, які   доповнюють  знання з нового навчального матеріалу) .

           (Які існують  сучасні  проблеми харчування  в Україні?)

V.    Підведення підсумків уроку.

           - дати відповідь  на можливі запитання  учнів.

           - д/з скласти  опорний конспект.

  

Фондова лекція

     Харчування є важливою соціальною та  біологічною  проблемою, бо як відомо не все  населення  планети  має змогу правильного  харчування.  А від  усього  залежить здоров’я будь-якої нації.

       Для успішного вирішення питання  управлінням здоров’ям  у сучасному  суспільстві  важливе знання має  пізнання  загальних  закономірностей  формування  здоров’я,  а саме: спосіб життя – 50% ( у ці 50% входять в харчування людини),  вплив навколишнього середовища  - 20 % ;  доступність і якість медичної допомоги  - 10%.

      Важливу роль у харчуванні  населення  відіграє  сфера  масового харчування. Для    поліпшення  обслуговування  населення, розширення  асортименту  продукції  працівника  сфери   масового  харчування  повинні володіти  сучасними  знаннями  з кулінарії,  товарознавства, організації  виробництва,  а також  основними  фізіології,  санітарії, гігієни.

       Здавалося б, ми  так  багато  знаємо  про харчування,  і  водночас  так мало  знаємося  цією  проблемою. Тим  часом  стан здоров’я дорослої людини  багато в чому  визначається  якістю харчування  саме в дитячому  віці,  коли відбувається  бурхливий  ріст  організму  і обмінні  процеси  в ньому  перебігають найінтенсивніше. При цьому правильне розроблене й професійно організоване харчування забезпечує й нормальний фізичний розвиток, запобігає багатьом хронічним захворюванням.

     Харчування є основною біологічною потребою людини. Узагальнюючи свої уявлення про роль харчування, видатний російський фізіолог І. П. Павлов зробив висновок, що « … їжа уособлює собою життєвий процес в усьому його об’ємі – від найелементарніших фізіологічних властивостей організму… аж до найвищих проявів людської натури.»

     Життя людини і її працездатність нерозривно зв’язані з її харчуванням, тому, що їжа є джерелом енергії і будівельним матеріалом для клітин організму. Здорове харчування потрібне не лише для економії витрат на охорону здоров’я. Воно, крім того, сприяє доброму загальному самопочуттю, покращенню працездатності та якості життя людини.   

Урок 2

Тема:  Завдання фізіології харчування. Поняття термінів «фізіологія», та «фізіологія          харчування».

Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям «фізіологія» та «фізіологія харчування»;

                        завданнями фізіології харчування;

                        розвивати увагу, логічне і локанічне мислення;

                        виховувати старанність, активність при вивченні нового матеріалу.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди.

Обладнання: матеріал фондової лекції, підручник О. М. Олійника «Основи фізіології, санітарії та гігієни харчування»

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

         I.       Організаційний момент.

          - перевірка наявності учнів на уроці

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

      II.       Мотивація навчальної діяльності.

(Практичне значення фізіології харчування для майбутньої професійної діяльності учнів).

  III.      Сприйняття і осмислення нового навчального матеріалу.

1)    Поняття термінів «фізіологія» та «фізіологія харчування». (лекція – бесіда, словникова робота)

2)    У чому полягає завдання дисципліни «фізіологія харчування (лекція – бесіда)

  IV.      Узагальнення, систематизація і закріплення знань.

  «Ти – мені, я – тобі».

(Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його будь – якому зі своїх одногрупників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання).

      V.      Підведення підсумків уроку.

- дати відповіді на можливі запитання учнів.

- д/з скласти опорний конспект.

Фондова лекція

Фізіологія – це наука, яка вивчає життєві функції організму, різні його органи та системи, взаємодію організму.

Фізіологія харчування – розділ фізіології, який вивчає хімічні перетворення харчових речовин на енергію, структурні елементи тіла, визначає потреби організму в харчових речовинах.

            Ці знання необхідні працівникам сфери масового харчування, оскільки засвоєння людиною їжі пов’язане з якістю її приготування.

            Найбільш інтенсивно фізіологія харчування почала розвиватися в ХІХ ст., коли з’явилися роботи І. М. Сєченова і І. П. Павлова, котрі працювали над проблемами життєдіяльності організму. Роботи цих вчених стали основною для розробки принципів раціонального харчування, вивчення взаємозалежності організму в навколишньому середовищі, створення нових методик, які допомагають пізнавати закони травлення.

Головним завданням фізіології харчування є:

- дотримування фізіологічних норм харчування (потреба організму в харчових речовинах)

- пропаганда принципів раціонального харчування (режим харчування)

- виконання вимог до раціону харчування по калорійності (енергетична рівновага).

Від знань цієї науки залежить правильний розвиток людського організму, його здоров’я і життя.

Урок 3

Тема: Нормування білків у раціонах харчування.

Мета уроку: розширити уявлення учнів  про різноманітність органічних сполук на прикладі білків як природних полімерів; визначити значення білків для життєдіяльності організмів; показати унікальність білків як основної речовини в живих організмах; проаналізувати їжу як джерело

білків; виховувати бережливість ставлення до свого здоров’я.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди,

Обладнання: матеріали фондової лекції, продукти харчування, що багаті на білки.

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

            I.      Організаційний момент:

-         перевірка наявності учнів на уроці;

-         повідомлення теми.

    ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

          Формування разом з учнями мети і задач вивчення нового матеріалу.

        Фізіологічне значення білків важко переоцінити: Не випадково їх називають «носіями життя». Білки – головний матеріал, з якого побудований живий організм, білки є найважливішими поживними речовинами. Цінність харчових продуктів багато в чому визначається наявністю в них білків.

     ІІІ. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу:

           (евристична бесіда з демонстрацією продуктів харчування, що багаті на білок.)

* Цей урок можна провести разом з учителем біології та хімії як бінарний урок.

ІV. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.

Запитання до учнів.

Згадайте, що ви сьогодні їли. Які з цих продуктів містять білки?

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів.

- бальна і вербальна оцінка учнів.

- д/з скласти опорний конспект. Скласти таблицю вміст білків в харчових продуктах, що були показані на уроці.

Фондова лекція

До складу всіх природних білків входять лише 20 амінокислот. Амінокислотний склад є індивідуальною характеристикою кожного білка, а також критерієм його харчової цінності. З 20 амінокислот 8 (валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, фенілаханін, триптофан) не синтезуються в організмі людини, і тому називаються незамінними. Інші 12 амінокислот (аланін, аргінін, гліцин і т. д.) можуть синтезуватися шляхом взаємоперетворень, і тому називаються замінними. Білки не накопичуються у запас, тому при їхньої недостачі швидко порушується білковий обмін, погіршується імунітет, розумова діяльність, гормональний баланс, відновлення тканин, кровотворення. Все це підвищує ризик виникнення онкологічних захворювань. Для людини вагою 70 кг зі звичайною руховою активністю щоденна потреба в білку становить 70-90 г. Дуже важливим не тільки достатня кількість надходження білка з їжею, але й збалансованість його за амінокислотним складом й здатність засвоюватися. Найкраще перетравлюються й засвоюються білки риби й молочних продуктів,  на другому місці білки м’яса, і гірше за всіх – білки хліба й круп. З незамінних аміно –кислот для людини особливо важливими є лізин, триптофан і метіонін, оптимальне спів відношення яких у їжі становить 1:3:3. Багато рослинних білків мають знижену біологічну цінність, оскільки не містять не замінні амінокислоти. У більшості злаків є дефіцит лізину, а в овочах – метіоніну. Наприклад, у пшениці є значний дефіцит лізину й треоніну, у кукурудзі - триптофану й лізину. З іншого боку м'ясо, риба, сир, яйця багаті на лізин, метіонін, триптофан. Для постійного находження амінокислот в оптимальному співвідношенні, ми повинні щодня харчуватися змішаною їжею: рибою, м’ясом, молочними й рослинними продуктами. Частка тваринного білка повинна становити в раціоні 25% від його загального надходження, за рекомендаціями дієтологів – до 50%. Деякі амінокислоти мають антиканцерогенну активність.

Їжа має бути збалансована за вмістом білків. За калорійністю в щоденному раціоні мають становити 15-20% білків. Білки їжі мають бути збалансовані за амінокислотним складом, містити всі незамінні амінокислоти. Для цього 25-55% білків варто одержувати із тваринною їжею - риба і морепродукти, м'ясо тварин і птиці, яйця, молочні продукти, і 45-75% з рослинною їжею – бобові, хліб, крупи.

Для дорослої людини щоденне споживання має становити білків 70-90г.

Необхідно, щоб білки були в правильних співвідношеннях з іншими харчовими речовинами – жирами, вуглеводами, вітамінами. За відсутності або недостатньому вмісті в їжі вуглеводів, жирів, вітамінів в організмі значно посилюються процеси розщеплювання білків, і рекомендовані норми добового споживання білків можуть виявитися недостатніми.

За умови надмірного забезпечення білком спостерігаються також негативні наслідки. Надмірна кількість білка постачає енергію, яка не потрібна. До того ж у осіб з обмеженою функцією нирок сечовина, що утворюється з білка, погано виділяється і шкодить організму.

Урок 4

 Тема: Нормування вуглеводів у раціонах харчування.

 Мета уроку: ознайомити учнів із фізіологічною  роллю вуглеводів у організмі  людини; показати роль вуглеводів у життєдіяльності організмів; виховувати культуру харчування.

 Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

 Обладнання: матеріали  фондової лекції, зразки харчових продуктів  багатих  на вуглеводи, схеми перетворення  вуглеводів в організмах.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

III.      Організаційний момент.

            - перевірка наявності учнів на уроці;

            - повідомлення  теми, форми роботи  на уроці.

  II. Мотивація навчальної діяльності.

          Формування разом з учнями  мети уроку.

          Вуглеводи є  основною частиною харчового раціону. Вони  забезпечують 50-55%  потреби людини в енергії, а  в деяких державах, зокрема  в Україні, навіть до 70%. Вуглеводи - необхідні  компоненти  харчування. Для правильної  організації  харчування  необхідно  знати в якій кількості вони  необхідні людині.

  III. Актуалізація опорних знань (фронтальне опитування)

1.     Яку роль виконують білки в організмі людини?

2.     Дати означення біологічної  цінності продуктів?

3.     Яку  роль відіграють незамінні амінокислоти в організмі людини ?

  IV. Сприйняття і засвоєння нового навчального матеріалу.

(«Своя опора» - учні складають свої опорні конспекти і можуть користуватися конспектом під час відповіді.)

 Лекція викладача за планом:

1.     Роль вуглеводів в організмі людини;

2.     Продукти, що містять вуглеводи;

3.     Нормування вуглеводів.

  V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.

(«Коло ідей» - робота з текстом і довідковим матеріалом: таблиці вмісту білків, жирів та вуглеводів у продуктах харчування. Прочитати пропонований текст і скласти раціональне меню на один день з оптимальним вмістом білків і вуглеводів.)

 VI. Підведення підсумків уроку

-         дати відповіді на можливі запитання учнів;

-         бальна і вербальна оцінка учнів;

-         д/з записати функції, властивості вуглеводів.

Фондова лекція

         Основна роль вуглеводів пов’язана з їх енергетичною функцією. Полісахариди відіграють переважно роль запасних продуктів і джерел енергії (наприклад: крохмаль і глікоген), а також використовуються як будівельний матеріал (целюлоза, хітин). Полісахариди не впливають на клітину ні осмотично, ні хімічно, що важливо при тривалому зберіганні їх у живій клітині. Полісахаридний запас легко може бути перетворений на прості цукри шляхом гідролізу.

         Глюкоза входить до складу протоплазми клітині, і отже є необхідною при утворенні нових клітин, особливо в період зростання. Велике значення має глюкоза в діяльності ЦНС. Якщо концентрація цукру в крові знижується до 0,04%, то починаються судоми, втрачається свідомість, тобто при понижені цукру в крові в першу чергу порушується діяльність ЦНС. Достатньо такому хворому ввести в кров глюкозу або дати поїсти звичайного цукру, як усі порушення зникають.

         Основними моносахаридами, що входять до складу харчових продуктів є глюкоза і фруктоза. Глюкоза у вільному стані міститься в фруктах, меді, патоці, кондитерських виробах, особливо багато її у винограді, а у хімічно зв’язаному стані – у цукрі, молочному цукрі (лактозі), солодовому цукрі (мальтозі). Фруктоза також міститься у фруктах, меді, топінамбурі, цикорії, входить до  складу цукру, інуліну тощо.

         Глюкоза і фруктоза зброджуються ферментами дріжджів з утворенням спирту і вуглекислого газу, а під дією ферментів молочно кислих бактерій утворюється молочна кислота. Ці властивості глюкози і фруктози використовуються в технології виробництва спирту, вин, пива, молочно кислих продуктів, сирів, хліба, солоно-квашених овочів.

         Сахароза міститься у великій кількості в цукрових буряках – 12-24%, кондитерських виробах – до 65 %, динях – до 8,5%, кісткових плодах – до 9%.

          Крохмаль складається з великої кількості молекул моносахариди – глюкози. У значних кількостях крохмаль міститься в зерні злакових культур – 60-70%, у бульбах картоплі -  12-26%, у насінні бобових культур – 50-60%. Багаті на крохмаль хлібобулочні, макаронні, борошняні кондитерські вироби, борошно, крупи.

         Інулін є в коренях цикорію, бульбах топінамбуру, артишоках. Клітковина (целюлоза геміцелюлози), лігнін і пектин містяться у стінках клітин оболонок зерна, шкірках фруктів, овочів і в меншій кількості – у м’якоті.

         Сливи, абрикоси, яблука та інші фрукти, що містять значну кількість пектину, використовують для виробництва мармеладу, джему, желе, пастили тощо.

         Чим вище фізичне навантаження, тим більше вуглеводів необхідно організму. Середня потреба в вуглеводах рівна 400-500г. на добу, або 5-8г. на кожен кг. маси тіла в тому числі крохмалю 350-400г., моно – і дисахаридів – 50-100г. (їх слід розділити на 3-4 прийоми по 20-25г. за раз), полісахаридів – 25г.

         Норма вуглеводів повинна бути зменшена при цукровому діабеті, ожирінні, алергіях, запалювальних процесах, а також особам, які не займаються фізичною працею, а особливо в літньому та похилому віці. Для людей похилого віку і фізично не навантажених необхідно вживати вуглеводи,  які містяться в продуктах рослинного походження.

         Суттєвим фактором, що впливає на обмін вуглеводів в організмі, є вітаміни, особливо групи В. Так, при нестачі вітаміну В1, який входить до ферментів, що каналізують окислення вуглеводів в тканинах, в них накопичується молочна кислота, порушується обмін жирів і білків.

         При постійному вживані рафінованих продуктів (вироби із білого борошна, манної крупи, рису, локшини, цукру), послаблюється рухова активність товстого кишечника. Застій шлаків приводить до зміни складу мікрофлори кишечника, погіршення синтезу деяких вітамінів, утворення токсичних речовин. Нестача харчових волокон в вуглеводах, при їх рафінації, сприяє передчасному старінню, розвитку ожиріння, цукрового діабету, захворювання серцево-судинної системи, холецистита і раку кишечника.

         Вживання нормованої кількості солодких виробів, які містять на ряду з цукром вітаміни і мінеральні речовини, зумовлює утилізацію вуглеводів і запобігає перетворенню їх в жир.

Текст (для складання меню)

Вуглеводи в їжі поділяють:

·        складні або полісахариди: крохмаль, глікоген, клітковина, пектин;

·        прості у вигляді моносахаридів: глюкоза, фруктоза, галактоза і дисахаридів: сахароза, лактоза, мальтоза.

         Головна функція вуглеводів – забезпечувати організм енергією. Основне джерело енергії – глюкоза. Організм одержує її при поступовому розщепленні крохмалю або із простих вуглеводів. У крові здорової людини підтримується постійний рівень глюкози, щоб вона завжди була доступна органам і тканинам. Нормальний рівень глюкози в крові – 3,3-5,5 моль/л. Це важливий показник вуглеводневого обміну. Вуглеводи мають щодня надходити з їжею і становити 60-70% калорійності раціону. Добова потреба у вуглеводах дорослої людини зі звичайною руховою активністю становить 300-400г. Вуглеводи містяться в рослинних продуктах. Головним джерелом вуглеводів при правильному харчуванні має бути крохмаль: хліб, крупи, картопля. Прості вуглеводи повинні переважно надходити із фруктами, ягодами й овочами, медом, які крім моно-і дисахаридів містять цілу низку корисних речовин. Оптимальне співвідношення простих вуглеводів до складних у харчуванні повинне становити 1:4-5. Здорова людина без шкоди може з’їдати в день 50-100г. простих вуглеводів.

Урок 5

Тема: Нормування ліпідів в раціонах харчування

Мета уроку: ознайомити учнів із фізіологічною роллю ліпідів у організмах людини;     

                      дати уявлення про жири, з’ясувати їхнє значення як продуктів 

                      харчування й   учасників метаболізму; виховувати культуру

                      харчування;

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, групова і індивідуальна робота учнів.

Обладнання: матеріали фондової лекції, зразки харчових продуктів багатих на          жири, плакати «Функції харчового жиру та жиру організму», «Обмін ліпопротеїнів», презентація «Жири як компоненти їжі їх роль в організмі».

  Тип уроку: комбінований

Структура уроку:

I. Організаційна частина

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форми роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Жири – неодмінні компоненти нашої їжі. Вони є частиною харчового раціону, близько 30% добової енергетичної цінності добового раціону. Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю й участю у процесах обміну.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

(Фізіологічний марафон «Хто швидше?». Викладач дає завдання на аркушах, де учні мають дати відповідь за визначений час. Аркуші з відповідями учнів збирає викладач. Максимальна кількість правильних відповідей приймається за 100%. Така робота одержує найвищий бал. Інші оцінюються відповідно до цієї роботи).

1.     Норма споживання вуглеводів на добу (300-500г)

2.     Проценти забезпечення потреби людини в енергії вуглеводами (50-55%).

3.     Надлишкове вживання цукру сприяє карієсу зубів? (Так)

4.     Назвіть вуглеводи, які добре розчиняються у воді (буряковий цукор, молочний цукор, глюкоза, фруктоза).

5.     Дайте характеристику фруктозі. (міститься у плодах, ягодах, овочах. Вона солодша ніж глюкоза і сахароза, не підвищує вмісту цукру в крові. У печінці швидко перетворюється на глікоген).

6.     Моносахариди – це прості вуглеводи. (Так).

7.     Дисахариди – це вуглеводи утворені з трьох молекул моносахаридів. (Ні, з двох молекул моносахаридів).

8.     Від чого залежить добова витрата енергій людини? (від фізичних та розумових навантажень).

9.     Назвіть функції вуглеводів. (енергетична, резервна, будівельна, транспортна, захисна).

10.                       Назвіть основні класи вуглеводів  (моносахариди, дисахариди, полісахариди).

IV. Сприйняття і засвоєння нового навчального матеріалу

(«Своя опора» - учні складають свої опорні конспекти і можуть користуватися конспектами під час відповіді.)

     Лекція викладача за планом (показ презентації):

1)    Роль жирів в організмі людини;

2)    Продукти харчування, що містять жири;

3)    Нормування жирів в раціонах харчування;

4)    Кількість жирів, необхідних людині для нормальної життєдіяльності.

V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.

 («Повторення з розширенням». – скласти серію питань, які доповнюють знання з нового навчального матеріалу. Один учень складає і задає іншому, якщо відповідь учень не знає або не повністю відповів, учень який задавав питання дає відповідь.)

VI. Підведення підсумків уроку:

-         дати відповіді на можливі запитання учні.

-         («Опитування підсумок» - в кінці уроку викладач задає питання, які спонукають рефлексію уроку: що нового ви дізналися? що запам’ятали? Що запам’ятали краще? Питання задаються в комплексі.)

-         бальна і вербальна оцінка учнів.

-         д/з скласти кросворд на тему: «Жири, білки, вуглеводи в організмі людини».

Фондова лекція

Жир використовується організмом не тільки як джерело енергії, він входить до складу клітин. Жир є обов’язковою складовою частиною протоплазми, ядра і оболонки. Залишок жиру, що надійшов в організм після задоволення його потреби відкладається в запас у вигляді жирових крапель. Жир відкладається переважно підшкірній клітковині, навколо нирок, утворюючи ниркову капсулу, а також в інших внутрішніх органах і в деяких інших ділянках тіла. Значна кількість жирового запасу міститься в печінці та м’язах.

            Окрім енергетичного значення, жир відіграє і іншу роль в організмі. Наприклад: підшкірний жир перешкоджає посиленій віддачі тепла, при нирковий – оберігає нирку від ударів тощо. Жиру в організмі може відкладатися в запас досить значна кількість. У людини він складає в середньому 10 – 20% ваги. При ожирінні, коли порушується обмінні процеси в організмі, кількість відкладеного жиру доходить до 50% ваги людини. Кількість жиру, що відклався, залежить від низки умов: від віку, умов роботи, стану здоров’я тощо. При сидячому характері роботи відкладення жиру відбувається енергійніше, тому питання про склад і кількість їжі людей, що ведуть сидячий спосіб життя, має дуже важливе значення.

            Енергетична цінність жирів більш ніж вдвоє перевищує білки і вуглеводи. Для поновлення енергетичних затрат організму і побудови його клітинних структур в денному раціоні дорослій людині необхідно 80-100 гр. жиру. Раціон повинен містити 25-30г непрогрітої рослинної олії і 30-35г непрогрітого вершкового масла (або відповідно по вмісту жиру таку ж кількість сметани та вершків). Іншу кількість до добової норми повинні складати кулінарні жири.

            Потреба в жирах залежить від віку, статі, рівня добових енергозатрат. Добова енергетична цінність харчового раціону повинна забезпечуватися за рахунок жиру на 33%. Але цей показник залежить від клімату. Потреба в ненасичених жирних кислотах рівна 3-6г на добу, в холестерині -  0,5-1г на добу, в фосфатидах – 5-10г. За вмістом ненасичених жирних кислотах всі жири ділять на три групи:

-    ліпіди, що містять таких кислот багато (риб’ячий жир, рослинні олії)

-    з середнім вмістом (гусячий і курячий жир, свиняче сало)

-    з малим вмістом (яловичий і баранячий жири, деякі види маргаринів).

Особливо великою біологічної активністю відрізняється печінковим жир риб і морських ссавців.

Показником біологічної цінності жирів є також наявність в них вітамінів А, Д, Е. Тому вершкове масло, що містить такі вітаміни, незважаючи на низький рівень ненасичених кислот, є продуктом високої біологічної цінності. Воно може бути замінено тільки рибним жиром, так як до його складу також входять ретинол і кальциферол. В рослинних маслах містяться токофероли, в інших жирах вони практично відсутні. Отже, немає природного харчового жиру який містив би всі незамінні ліпіди. Цінність жирової частини може бути забезпечена тільки відповідною сумішшю жирів. Задоволення потреби організму в жирах тісно пов’язане з необхідністю одночасного забезпечення відповідною кількістю білків, вуглеводів, вітамінів.

   Недостатнє надходження в організм жиру може привести до ряду порушень функції ЦНС, послабленню імунітету, патологічним змінам шкіри, нирок, органів зору.

   При різкому зниженні  надходження жирів з їжею погіршується засвоєння вітамінів і провітамінів, що надходять з надходженням з рослинною їжею (Е, К, β – каротину), зменшується енергетична цінність їжі, знижується її органолептичні якості.

   Безжирова їжа -  не довго затримується у шлунку, внаслідок чого рефлекторно збуджується травневий центр – виникає відчуття голоду. При такому харчуванні знижується вага тіла, вповільнюється ріст, порушуються статеві функції і водяний обмін, зменшується утворення гормонів в надниркових залозах, знижується імунітет.

   При нестачі ліневої кислоти в раціони розривається тромбоз судин. При відсутності фосфатидів в їжі знижується інтенсивність всмоктування ліпідів із кишечника.

   Надлишок жирів, особливо тваринних, приводить до розвитку атеросклерозу, раку.

   Короткотермінове нагрівання жиру підвищує засвоєння важко плавлених жирів (яловичого, овечого), не змінює засвоєння свинячого жиру, але зменшує біологічну цінність рослинних олій і вершкового масла. При тривалій тепловій обробці відбувається не тільки руйнування біологічно активних речовин жирів, але і утворення токсичних продуктів окислення жирних кислот. При багатократному нагріванні жирів вище 200⁰ С жири стають канцерогенними, тобто отруйними.

Урок 6

Тема: Нормування мінеральних речовин у раціонах харчування.

Мета уроку: розвивати у учнів уявлення про різноманітність мінеральних речовин;

                       визначити значення мінеральних речовин для життєдіяльності

                       організмів; виховувати у учнів любов до обраної професії.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів робота учнів в парах.

Обладнання: матеріали фондової лекції, таблиці «мінеральні речовини та їх функції», « регуляція кальцієвого обміну».

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

            I.      Організаційна частина:

-         перевірка наявності учнів на уроці;

-         повідомлення темі, мети уроку, форми роботи на уроці.

     ІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

          Мінеральні речовини  - це «аміни життя». Без них неможлива нормальна життєдіяльність організмів людей. Цінність харчових продуктів багато в чому визначається наявністю в ній мінеральних речовин.

     ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. (тестовий контроль)

1.     В яких клітинах міститься більше вуглеводів?

а) в рослинах;

б) в тваринах;

в) однакова кількість;

2. Які властивості притаманні полісахаридам?

а) добре розчинні у воді, солодкі на смак;

б) погано розчинні у воді, солодкі на смак;

в) погано розчині у воді, не мають солодкого смаку;

3. Основні біологічні функції вуглеводів?

а) захисна і будівельна;

б) енергетична і будівельна;

в) енергетична і захисна;

4. Які властивості ліпідів лежать в основі енергетичної функції?

а) гідрофобність;

б) погана теплопровідність;

в) розщеплення на простіші речовини;

5. Вам дано дві речовини і сказано, що одна з них – рибоза, а друга – лецитин. Яким із способів ви абсолютно точно зможете встановити, де у вас рибоза, а де лецитин?

а) за запахом

б) за розчинністю у воді

в) за кольором

Відповіді: 1-а; 2-в; 3-б;4-в; 5-б.

Правильна відповідь 1 бал.

Дайте відповіді обґрунтовані на запитання:

6. Яка роль білків у харчуванні людини?

7. Від чого залежить засвоюваність і харчова цінність жирів?

8. Значення вуглеводів у харчуванні людини?

Правильна відповідь 2 бали.

IV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

      (Показ презентацій). Учням було видане попереднє завдання. Зробити презентацію. («Я вчений» Учням пропонується спробувати самостійно сформувати основні поняття, потім порівняють із тими визначеннями які давали самостійно і записують у зошит створюючи опорний конспект.) за планом:

1)    Функції мінеральних речовин;

2)    Мінеральні речовини – незамінний складник їжі;

3)    Норма споживання мінеральних речовин людини.

  

V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.

Складання таблиці «Харчові речовини та їх функції».

Речовини	Джерело	Кількість в організмі, г.	Добова потреба, г.	Функції
Натрій	Кухонна сіль	100	1,1-3,3	Осморегуляція
Калій	Овочі, зерно, фрукти	150	1,9-5,6	Мембранний потенціал
Кальцій	Молоко, молочні продукти	1300	0,8	Побудова кісток, згортання крові, передавання сигналів.

VI. Підведення підсумків уроку

-         дати відповіді на можливі запитання учнів

-         бальна і вербальна оцінка учнів

-         д/з дописати в таблицю такі харчові речовини: магній, хлорид, фосфат, сульфат, йод, мідь, залізо.

Фондова лекція

Одна з найбільш важливих функцій мінеральних речовин в тому, що підтримують незмінний сольовий склад крові і осмотичний тиск, від якого в значній  мірі залежить кількість води, що утримується в крові і тканинах. Мінеральні речовини входять до складу гемоглобіну, гормонів, ферментів, є пластичним матеріалом для утворення кісткової і зубної тканин. У Вигляді іонів мінеральні речовини приймають участь в передаванні нервових імпульсів, забезпечують згортання крові.

До найбільш дефіцитних мінеральних речовин в харчуванні сучасної людини відносяться кальцій і залізо, до надлишкових – натрій і фосфор. Залежно від кількісного вмісту в продуктах харчування мінеральні речовини поділяються на  макро- мікро-, і ультрамікроелементи.

Кальцій. Основний структурний компонент кісток і зубів, входить до складу ядер клітин, клітинних рідин, необхідний для згортання крові, контролює активність деяких ферментів, приймає учать в передаванні нервових імпульсів і регулюванні проникливості клітинних мембран. Добова потреба дорослої людини складає 800 мг. При нестачі виникає ламкість кісток, у дітей розвивається рахіт. Найкраще джерело – молоко і молочні продукти, зелена петрушка, цибуля, квасоля.

Магній. Необхідний для активності ряду ключових ферментів для обміну речовин, підтримує функції нервової системи і м’язів серця, стимулює жовчовиділення, підвищує рухову активність кишечника. Добова потреба складає 400мг. При нестачі в організмі порушується засвоєння їжі, затримується ріст. Основним джерелом магнію є пшеничні висівки, крупи, бобові, сушені абрикоси, чорнослив.

Калій. Близько 90% знаходяться в середині клітин. Він забезпечує осмотичний тиск, регулює водно-сольовий обмін, сприяє видаленню води із організму. Підтримує кислотно-лужну рівновагу внутрішнього середовища організму, регулює діяльність серця та інших органів, необхідний для функціонування ряду ферментів. Добова потреба дорослої людини складається 2000-4000 мг. Нестача в організмі проявляється в порушенні функції нервово – м’язової і серцево-судинної систем, сонливості, зниженні артеріального тиску. Джерелом калію є урюк, чорнослив, ізюм, морська капуста, квасоля, горох, картопля.

Натрій. Підтримує осмотичний тиск в клітинах і крові, регулює водносно сольовий обмін, впливає на передавання нервових імпульсів, регулює кислотно-лужну рівновагу. Добова потреба задовольняється 7-8 г кухарської солі. Надлишок солі погіршує видалення із організму кінцевих продуктів обміну речовин через нирки. А затримка води ускладнює діяльність серцево-судинної системи, сприяє підвищенню кров’яного тиску.

Фосфор. Приймає участь у синтезі й розчеплення речовин в тканинах, регулює обмін речовин, входить до складу нуклеїнових кислот і ряду ферментів. Сполуки фосфору містяться в усіх клітинах організму. Добова потреба складає 1200 мг. Вона зростає при більших фізичних або розумових навантаженнях, при деяких захворюваннях. При дефіциту фосфору в харчуванні організм використовує власний фосфор із кісткової тканини, а це порушує їх структуру. При зменшенні надходження фосфору в організм знижується розумова і фізична працездатність, виникає апатія, втрата апетиту. Надлишок фосфору в організмі порушує асиміляцію кальцію. Багато фосфору в печінці тварин, рибній ікрі, вівсяній та перловій крупі. Але засвоєння фосфору із рослинних продуктів гірше ніж тваринного походження.

Хлор. Приймає участь в регулюванні водно – сольового обміну і осмотичного тиску клітин і тканин. Хлор входить до складу соляної кислоти шлункового соку. Добова потреба в хлорі складає 5000 мг. Хлор потрапляє в організм завдяки кухарській солі.

Мікроелементи

         Залізо. Забезпечує дихання і кровотворення організму, входить до складу цитоплазми і ряду ферментів, приймає участь в окислювально – відновлювальних реакціях. Добова потреба для чоловіків складає 10 мг, для жінок – 18 мг. При нестачі в організмі розвивається недокрів’я порушується клітинне дихання і газообмін. В легкозасвоюваній формі залізо міститься тільки в м’ясних продуктах, печінці, яєчному жовтку.

         Мідь. Кровотворний мікроелемент сприяє транспортуванню заліза в кістковий мозок. Добова потреба к складає 2мг. Основним джерелом є печінка, яєчний жовток, зелені овочі.

         Йод. Необхідний для функціонування щитовидної залози, він входить до складу її гормонів. Добова потреба складає 100 – 200 мг. При дефіциті цього елементу виникає зоб. Міститься в рибних продуктах і морепродуктах, м’ясі, яйцях, молоці, овочах.

         Усі інші мікроелементи, при змішані їжі, практично не бувають в організмі дефіцитними.

Урок 7

Тема: Вплив кулінарної обробки на збереження вітамінів.

Мета:    Ознайомити учнів із значеннями теплової кулінарної обробки  продуктів харчування; розвивати критичне й аналітичне мислення учнів; виховувати любов до обраної професії.

Форми і методи роботи: робота в парах, індивідуальна робота, лекції з елементами бесіди.

Обладнання: матеріали фондової лекції,  плакати -  схеми «Зміна  рослинної               клітини  у процесі варіння», «Процеси, які відбуваються під час готування на грилі», «Техніка нагрівання», «Хімія нагрівання», http://www.youtube.com/watch?v=zGRZNuqUBzQ, http://www.youtube.com/watch?v=NgGGcuB2lrM.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку

II.          Організаційна частина:

     - перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

   Вітаміни – це «аміни життя». Без них неможлива нормальна життєдіяльність  організмів. Цінність харчових  продуктів багато в чому визначається наявність в вітамінів.

     ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

       («Асоціативний кущ» викладач пропонує учням  пригадати всі  поняття , що пов’язанні з термінами « вітаміни»  « теплова  кулінарія обробка» . Учні  називають які учням відомі  поняття , так і будь які асоціації , які виконують визначенні викладачем  терміни.  Можливі варіанти відповідей доцільно записувати на дошці навчено  головних   термінів.

Узагальнення результатів.)

IV. Сприйняття  первинне осмислення  нового матеріалу

1.     Перегляд відео «Вміст вітамінів в продуктах харчування», «Вітаміни – правда і міфи».

2.      «Лекція – бесіда» із застосуванням  наочних посібників, плакатів за планом:

2.1.         Значення  кулінарної обробки продуктів;

2.2.         Зміни  в продуктах під час  неправильної обробки продукції.

V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.

Виконання тестових завдань.

   1) Теплова обробка  продуктів  наділяються:

а) основна;

б) допоміжна;

в)  комбінована;

Г) а, б, в.

2) Теплова кулінарна обробка  продуктів позитивно впливає на якість їжі:

       а) так; 

       б) ні;

3)  Кулінарна обробка  продуктів позитивно впливає на органи  травлення:

    а) так; 

   б) ні;

   в) не має впливу на органи  травлення.

4)На добу  організмові людини необхідно вітамінів:

      а) кілька грам;

      б) кілька  міліграм;

       в) кілька кілограм.

      5)  Кулінарна  обробка  харчових  продуктів буває:

                   а) механічна;

                    б) теплова;

                    в) а і б.

    VI. Підведення підсумків уроку:

-         дати відповіді на можливі запитання учнів;

-         бальна і вербальна оцінка учнів;

-         д/з  скласти опорний конспект  у зошиті.

Індивідуальне  завдання: Самостійно попрацювати з електронними носіями, спецлітературою і підготувати у вигляді  презентації  кулінарну  обробку овочів, м’яса, риби.

      

Фондова лекція

Кулінарна обробка харчових продуктів

Кулінарна обробка харчових продуктів здійснюється для поліпшення смакових якостей, підвищення рівня їх засвоюваності, максимального збереження харчових речовин, попередження забруднення. Вона буває механічною чи тепловою.

Санітарні вимоги до механічної обробки. При механічній обробці продуктів ми дістаємо напівфабрикати. Механічна обробка — це розморожування продуктів, відмочування (риба, м’ясо), поділ на частини.

Теплова обробка — це кінцевий результат приготування страв (варіння, тушкування, запікання, смаження).

Під час приготування кулінарних виробів на підприємствах масового харчування необхідно дотримуватися поточності виробничих процесів. Обробка сирих і готових продуктів повинна здійснюватися різними ножами на окремих столах і обробних дошках.

М’ясо може надходити на підприємства масового харчування замороженим, охолодженим чи остигшим у вигляді туш, напівтуш або четвертин.

Заморожене м’ясо розморожується у спеціальних приміщеннях (дефростерах), де підтримується температура від О до 8°С. На невеликих підприємствах можна розморожувати і на столах у м’ясному цеху при кімнатній температурі. Не можна розморожувати м’ясо у воді чи біля плити. Після розморожування м’ясо очищають та промивають проточною водою, а висушувати його бажано у підвішеному стані.

Після обсихання м’ясо розрубується на столах із антикорозійного металу. Під час цього необхідно дотримуватися санітарного режиму миття та дезінфекції столів, обробних дошок та іншого інвентаря, оскільки при цих операціях м’ясо може найбільше забруднитися мікроорганізмами.

Особливо обережно слід готувати фарш. Процес подрібнення м’яса сприяє більшому його забрудненню мікроорганізмами. Тому перед приготуванням фаршу м’ясорубки потрібно обробляти кип’ятком або парою. Для сирого м’яса використовують одну м’ясорубку, для вареного — іншу. Після завершення роботи м’ясорубку розбирають, миють та ошпарюють кип’ятком.

Фарш готують лише в міру необхідності, зберігання його дозволене тільки в холодильних камерах і шафах протягом визначених термінів.

Субпродукти надходять на підприємства масового харчування замороженими або охолодженими. Заморожені — розморожуються, розбираються та ретельно промиваються у холодній питній воді. Субпродукти обробляються на спеціальних столах і після чищення одразу піддаються тепловій обробці. Підприємства масового харчування, які переробляють субпродукти, повинні забезпечуватися охолоджувальними камерами для їх зберігання. Термін зберігання субпродуктів значно коротший за термін зберігання м’яса, оскільки субпродукти більше інфікуються мікробами.

Риба може надходити на підприємства масового харчування живою, парною, охолодженою, замороженою, соленою та у вигляді рибного філе. Найкращим середовищем для розвитку мікроорганізмів є свіжа та охолоджена риба.

Механічна кулінарна обробка риби починається з розморожування замороженої риби. Розморожувати її можна у воді або на повітрі. Така риба піддається зберіганню, але її слід негайно обробляти до кінця: знімати луску, плавники, відділити голову, видалити нутрощі, вибрати кишечник, розібрати тушку та підготовувати напівфабрикати. Після цього вона відправляється на теплову обробку.

Свіжа, охолоджена риба також під дається спочатку механічній кулінарній обробці, а потім, коли напівфабрикати вже готові — тепловій. Забороняється розбирати тушку інвентарем, який використовувався вже для обробки.

Солену рибу перед обробкою слід промити у холодній воді, потім залити холодною водою для набухання. Після цього рибу очищують від луски, потрошать та знову промивають і вимочують. Риба, призначена для смаження, вимочується протягом 24 год, а для варіння — не більше 12 год. Найкраще вимочувати рибу в проточній воді, а якщо немає такої можливості, воду слід періодично змінювати. Перевіряти готовність риби потрібно варкою чи смаженням пробних шматків. Зберігати вимочену рибу не можна, її слід одразу відправляти на теплову обробку.

Механічна обробка овочів включає сортування, миття, очищення та нарізування. Під час сортування вилучаються гнилі, побиті та пророслі плоди. Мити овочі, особливо ті, які використовуються сирими (помідори, огірки, редиска, салат, морква та ін.), слід дуже ретельно. Тому що недобре вимиті овочі можуть стати джерелом розповсюдження кишкових інфекцій і глистових захворювань.

Обробка картоплі здійснюється за допомогою машин, або ручним способом. Після машинного очищення картоплю дочищають вручну та додатково промивають. Очищають картоплю безпосередньо перед тепловою обробкою. У воді очищена картопля може зберігатися 2-3 год при температурі води не вище 12"С.

Для кращого зберігання очищеної картоплі без води (особливо під час транспортування) її можна обробляти 1 %-ним розчином бісульфату натрію протягом 5 хв, а потім споліскувати холодною водою. Цей реактив повинен відповідати діючій технічній документації.

Очищені коренеплоди й інші овочі слід зберігати цілими у прохолодних приміщеннях.

Під час обробки свіжої капусти з неї знімають верхній забруднений шар листків, видаляють качан. Якщо в капусті виявлені личинки, її замочують в соленій воді на ЗО хв (личинки після цього спливають).

Солені та квашені овочі необхідно перебирати, промивати від плісняви охолодженою кип’яченою водою.

Щоб позбутися сторонніх предметів і домішок, сипучі продукти (крупи) потрібно перебирати, просіювати через сито (манку). Борошно просівають через спеціальні сита з магнітними вловлювачами. Після цього крупи миють (крім манки та геркулесу), а сіль, яка використовуватиметься в кондитерському виробництві, розчиняють у воді та ретельно проціджують.

Яйця, які надійшли на підприємство масового харчування для приготування страв і кондитерських виробів після просвічування на овоскопі промивають у чотиригніздовій ванні, замочуючи спочатку в теплій воді на 5-10 хв, потім обробляють 0,5 %-ним розчином кальцинованої соди з температурою 40-45 °С протягом 5-10 хв. В третій ванні здійснюють дезинфекцію 2 %-ним розчином хлораміну протягом 5 хв. В четвертій ванні споліскують під проточною водою протягом 5 хв.

Заміна розчинів здійснюється не менше двох разів за зміну.

Урок 8

Тема: Вода. Фізіологічне значення води.

Мета уроку: ознайомити учнів із  фізіологічним значенням води; дати уявлення  про вільний і зв’язаний  стан води; виховувати розуміння відповідальності за наслідки своєї діяльності.

Форми і методи роботи: робота в парах, індивідуальна робота, лекції з елементами бесіди.

Обладнання: матеріали фондової лекції, плакати - таблиці «Розподіл води в  

організмі», «Вміст води в харчових продуктах», «Склад напоїв»,                           презентація теми, http://www.youtube.com/watch?v=xsfXsAGRwK0

 Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

 III.      Організаційна частина:

-         перевірка наявності учнів на уроці;

-         повідомлення темі, мети уроку, форми роботи на уроці.

     ІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

       Все життя  виникло в морі. Про це  свідчить склад  мінеральних речовин  нашої крові, який  схожий зі складом  морської води. Жодну іншу речовину не споживають так регулярно, як воду. Без води життя не можливе.

     ІІІ.  Перевірка домашнього завдання  і актуалізація  знань учнів.

(«Снігова куля».  Викладач називає прізвище  учня і пропонує йому назвати терміни або  поняття, що були  вивченні  на попередньому уроці , та дати їм визначення. Після  цього  учень  називає прізвище одногрупника, який  повторює  термін або поняття, що називав його  товариш, та називає ще один термін або поняття і т.д. Наприклад: теплова обробка – це… 

                     кулінарна обробка харчових продуктів здійснюється для…

                      механічна обробка – це…)

В яких продуктах знаходяться такі вітаміни і мікроелементи?

Вітамін В1	Борошно, печінка, молоко, фрукти, дріжджі
Вітамін В2	Борошно, печінка, молоко, фрукти, дріжджі
Вітамін В6	Синтезуються нормальною мікробною флорою кишечнику людини
Вітамін В12	Печінка, дріжджі, яйця
Вітамін В15	Печінка, насіння деяких рослин
Вітамін РР	В овочах, фруктах (разом з аскорбіновою кислотою)
Вітамін С	Овочі, фрукти (найбільше чорна смородина)
Вітамін Р	Фрукти
Вітамін Д	Риб'ячий жир, жовтки, печінка, молоко
Вітамін К1	Міститься в звичайній їжі, синтезується нормальною мікробною флорою кишечнику
Вітамін Е	У звичайній їжі
Вітамін А	Риба, печінка, масло, сметана, яєчний жовток
Цинк	Овочі, цілі зерна пшениці
Кальцій	Молоко, молочні продукти, м'ясо
Хлорид натрію	Кухонна сіль, яловиче та свинне м'ясо, сардини, сир, маслини
Йод	Морські продукти, йодована сіль

IV.           Сприйняття й первинне осмислення нового навчального матеріалу.

1. Викладання навчального матеріалу викладачем із застосуванням наочностей  та показом презентації за планом:

            1.1. Значення води для організму людини;

            1.2. Вільний стан води;

            1.3. Зв’язаний стан води;

            1.4 Вимоги до органолептичних показників питної води;

2. Перегляд відео «Формула ідеальної води для щоденного вживання».

V.               Узагальнення, систематизація і закріплення знань учнів.

 «Закінчити речення».

·       Сьогодні на уроці я зрозумів(ла)…

·       Сьогодні на уроці я навчився(лася)…

·       На цьому уроці найцікавішим було…

·       На цьому уроці мені було найважче…

·       Сьогодні на уроці я не зрозумів(ла)…

·       На цьому уроці для мене новим було…

        Необхідно підвести учнів до розуміння того, що вони набули нових умінь і знань, за допомогою яких вони зможуть вирішувати певні життєві ситуації. Обов’язково слід зупинитися на тих елементах, що були найважчими, або тих, які вони взагалі не зрозуміли. Ці питання необхідно відпрацювати одразу (якщо вистачає часу на уроці), або зробити це на початку наступного уроку.

VI.           Підведення підсумків уроку.

-         бальна й вербальна оцінка учнів;

-         д/з скласти кросворд на тему «Вода – харчова речовина необхідна для організму людини». Найменше 10 слів.

                      

Фондова лекція

        Вода має велике значення для організму людини. Вона є середовищем, в якому живуть клітини і підтримується зв’язок між ними, а також є основою всіх рідин в організмі (крові, лімфи, травних соків). Вода бере участь в обміні речовин, виводить з організму не потрібні і шкідливі продукти. Вона складає 60% ваги людини. Протягом доби людина витрачає воду при фізичній праці, при диханні, розмові, сечовиділенні. На добу людині потрібно 2,5-3л. Втрата води відновлюється продуктами харчування, готовою їже, природним споживанням. В клітинах молодого організму води до 80%, а в похилому віці кількість її знижується до 60%. Смерть при відсутності води наступає раніше, ніж при відсутності їжі. Втрата більше 20% маси за рахунок води для людини смертельна.

        Продукти харчування містять різну кількість води, %: овочі і фрукти – 65-95, м’ясо – 58-74, риба – 62-84, молоко – 87-90, крупи, макаронні вироби, сушені плоди й овочі – 12-17, цукор – 0,14-0,4.

         У продуктах харчування вода може перебувати у вільному і зв’язаному стані.          Вільна вода є у клітинному соку, між клітинами і на поверхні продукту. В ній розчиненні органічні та мінеральні речовини. Вільна вода створює сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів і діяльності ферментів. Тому продукти, які містять багато води, швидко псуються (м’ясо, риба, фрукти, молоко). При зберіганні плодів та овочів кількість вільної води зменшується в наслідок випаровування і переходу у зв’язану форму.

        Зв’язана вода міститься у сполуках з різними речовинами продукту. Вона не розчиняє кристали, не активізує біохімічні процеси, замерзає при температурі 50-70˚С (температура замерзання вільної води 0˚С).

        При кулінарній обробці вода з одного стану може переходити в інший. Так, при варінні картоплі, випіканні хліба частина вільної води переходить у зв’язаний стан в наслідок клейстеризації крохмалю і набухання білків. При розморожуванні м’яса, риби частина зв’язаної води переходить у вільний стан.

        Важливим показником якості є вологість води. Наприклад борошно, крупи, макаронні вироби з підвищеною вологістю швидко псуються. При зменшені вологості свіжі плоди і овочі в’януть. Вода знижує енергетичну цінність продукту, але надає йому соковитості, підвищує засвоюваність.

        Питна вода повинна бути прозорою, безбарвною, приємною на смак, без запаху, сторонніх присмаків і шкідливих мікроорганізмів, мати освіжаючі властивості. Смак, запах і твердість води залежать від наявності в ній різних солей. Солі окису заліза надають воді неприємного присмаку, сірчанокислий калій – в’яжучого смаку, сірчанокислий магній – гіркого, хлористий натрій – солоного присмаку, солі магнію і кальцію роблять воду твердою. Твердість залежить від вмісту іонів кальцію і магнію в одній літрі води.

        Для приготування страв необхідно використовувати воду пониженої твердості, оскільки у твердій воді погано розм’якшуються бобові, овочі, м’ясо; така вода погіршує смак і колір чаю.

Урок 9

Тема: Характеристика, значення  і використання продуктів тваринного походження (м’яса та  м’ясопродуктів, риби та рибопродуктів).

 Мета уроку:ознайомити учнів із значенням і характеристикою  м’яса, м’ясопродуктів та риби і рибопродуктів; розвивати логічне й локанічне                мислення; учити висловлювати свою думку; виховувати любов до обраної професії

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів

Обладнання: матеріали фондової  лекції, макети м’ясопродуктів, рибопродуктів,                        відео, http://www.youtube.com/watch?v=b9O6t98O23c.

 Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Структура уроку

     IV.      Організаційна частина:

-         перевірка наявності учнів на уроці;

-         повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

     ІІ.  Мотивація навчальної діяльності

         Зі зростанням добробуту населення, збільшилося  споживання  м’яса та    м’ясопродуктів, риби та рибопродуктів. Вони  належать  до основних  продуктів  харчування людини. Але  людина  ніколи не задумувалась   над тим  у якому  віці і яку кількість цих продуктів потрібно споживати.

    ІІІ.  Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. (Міні-лекція)

1. Перегляд відео http://www.youtube.com/watch?v=b9O6t98O23c

2. План пояснення нового матеріалу:

      2.1.Характеристика, значення  і використання  м’яса та  м’ясопродуктів;

      2.2.Характеристика, значення  і використання  риби та рибопродуктів.

IV.      Узагальнення, систематизація  і закріплення знань.

(«Повторення з розширенням» скласти серію  питань, які  доповнюють знання з нового навчального матеріалу :

1. Які харчові речовини містить риба?

2. Для приготування яких страв  використовують  нерибні продукти  морського промислу?)

V.  Підведення підсумку уроку

        - дати відповіді на можливі запитання учнів;

        - бальна вербальна оцінка учнів;

        - д/з скласти опорний конспект.

Фондова лекція

     М’ясо та м’ясні продукти є основним джерелом повноцінного білка, містять жири і холестерин, екстрактивні та азотисті речовини, вітаміни. Пуринові речовини служать джерелом утворення в організмі сечової кислоти. Такими речовинами багаті субпродукти. Азотисті екстрактивні речовини переходять в бульйон при варінні м’яса (особливо, коли м'ясо і м’ясопродукти кладуть в холодну воду). Вони зберігаються у смаженому м’ясі. Екстрактивні речовини стимулюють шлункову секрецію, збуджують центральну нервову і серцево-судинну систему, подразнюють печінку і нирки. М'ясо володіє добре вираженим закріплювальним ефектом, за виключенням телятини, яка чинить легку послаблюючу дію.

     М'ясо і м’ясні продукти характеризуються високими смаковими якостями і добрим засвоєнням в травному каналі. Краще перетравлюється і засвоюється м’ясо молодих тварин; важче і повільніше перетравлюються жирні сорти м’яса і пояснюється їх великий ефект насичення організму. Перетравленню і засвоєнню м’яса сприяє термічна обробка, подрібнення або його відбивання. Варине м’ясо має на органи травлення менше навантаження, ніж смажене та тушковане. Більш легко перетравлюється і засвоюється телятина, яловичина, кроляче, куряче і індичаче м’ясо, сосиски, пісна шинка, філейна ковбаса. Значно затрудняють діяльність органів травлення свиняче, гусяче, качаче м'ясо, копчені, напівкопчені та жирні сорти ковбас.

         Вміст харчових речовин в рибі залежить від виду, віку, часу вилову і інших факторів. Риба є важливим джерелом повноцінних білків. Білки м’язової тканини риб мало відрізняються від м’яса теплокровних тварин. За вмістом жиру розрізняють пісні (до 4%), середньої жирності (4-8%), жирні (більше 8%) сорти риб. Жир риб відзначається високою біологічною цінністю і складається в основному із ненасичених жирних кислот, половина яких представлена високо ненасиченими. Він є одним з найбільш багатих природних джерел арахідонової кислоти і характеризується високим вмістом жиророзчинних вітамінів (особлива А і D).

         Вміст холестерину та екстрактивних речовин в рибі майже такий, як у м’ясі. Риба – хороше джерело мінеральних солей. В ній міститься більше фосфору і кальцію, а заліза значно менше, ніж в м’ясі. Морські риби і морепродукти багаті мікроелементами особливо йодом (їх в 30 раз більше, ніж у м’ясі). Азотисті екстрактивні речовини переходять у відвар. Вони є сильними стимуляторами шлункової секреції, але затрудняють функціонування печінки, нирок, серця.

         Калорійність і ефект насичування прямо пропорційні вмісту в рибі жиру. Відчуття насичення від пісних сортів риби трохи нижче в порівнянні з пісними сортами м’яса. При інших рівних умовах риба переварюється ліпше і засвоюється повніше, а ніж м’ясо теплокровних тварин, що пов’язано із значно меншим вмістом сполучної тканини у риб (приблизно в 5 р.). Жирні сорти риби переварюються важче, ніж пісні. Погано переварюється і засвоюється суха риба.

Урок 10

Тема: Характеристика, значення та використання продуктів тваринного походження  у раціональному та лікувальному харчуванні (молоко, молочні продукти, яйця, жири).

Мета уроку: Ознайомити учнів із значенням і характеристикою молока і молочних продуктів, яєць, жирів; розвивати логічне і локанічне мислення; виховувати розуміння відповідальності за наслідки своєї діяльності.

Форми й методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів, робота в парах.

Обладнання: матеріал фондової лекції, макети молока, молочних продуктів, жирів, яєць, схеми-таблиці «Ступені жирності молока», «Молочно кисле бродіння», «Виготовлення сиру», «Обробка яєць», http://www.youtube.com/watch?v=m4VjiWwCNqc, http://my.mail.ru/video/mail/meta-tron/3327/5622.html#video=/mail/meta-tron/3327/5622.

Тип уроку: Комбінований

Структура уроку

I. Організаційний момент:

   - перевірка наявності учнів на уроці;

   - повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності.

(Практичне значення молока, молочних продуктів, яєць, жирів для майбутньої професійної діяльності учнів).

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

   («Фізіологічний диктант»):

1.     Наука, що вивчає вплив продуктів на організм людини і потребу організму в харчових речовинах… (фізіологія харчування).

2.     Усі харчові речовини, які необхідні для організму людини поділяються на дві групи:…(органічні і неорганічні).

3.     Відсутність або недостатня кількість вітамінів у харчуванні людини викликає захворювання… (авітаміноз).

4.     Перетравленню і засвоєнню м’яса сприяє… (термічна обробка, подрібнення і відбивання).

5.     На добу людині потрібно води… (2,5-3л.).

6.     У продуктах харчування вода перебуває у двох станах… (вільному і зв’язаному).

7.     Кулінарна обробка харчових продуктів здійснюється для… (поліпшення смакових якостей, підвищення рівня їх засвоюваності, максимального збереження харчових речовин, попередження забруднення).

8.     М'ясо не можна розморожувати… (у воді, біля плити).

9.     До найбільш дефіцитних мінеральних речовин в харчуванні людини відносяться… (Ca, Fe).

10.        Енергетична цінність жирів більш ніж вдвоє перевищує… (білки, вуглеводи).

11.        Головна функція вуглеводів… (забезпечувати організм енергією).

IV. Сприйняття і засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

1. Перегляд відео «Молочні продукти», «Молоко і кисломолочні продукти (склад молока)»

2. («Лекція з елементами бесіди») за планом:

2.1.         Характеристика, значення та використання молока та молочних продуктів у раціональному та лікувальному харчуванні людини;

2.2.         Характеристика, значення та використання яєць у раціональному та лікувальному харчуванні людини;

2.3.         Характеристика, значення та використання жирів у раціональному та лікувальному харчуванні людини;

V.      Осмислення, узагальнення та систематизація знань з нового навчального   матеріалу.

(«Робота в парах» заповнення учнями таблиць:

1.     Хімічний склад курячого яйця;

	Яєчний білок	Яєчний жовток
Вода(%)	87	50
Білок(%)	11	16
Жир(%)	0,2	32
Вуглеводи(%)	0,7	0,3
Мінеральні речовини	0,7	1,7

2.     Характеристика різних жирів.

Тваринний жир(смалець)	Риб’ячий жир	Жир у вигляді пластин	Рослинна олія
Твердий	Рідкий	Твердий	Рідка
Холестерин ++	Холестерин +	Холестерин -	Холестерин -
Насичені жирні кислоти	Багаторазові ненасичені жирні кислоти	Насичені жирні кислоти	Одно разові і багато разові ненасичені жирні кислоти
Жаростійкий	Нестійкий під час нагрівання	Жаростійкий	Нестійка під час нагрівання

VI.           Підведення підсумків уроку:

-         бальна і вербальна оцінка учнів;

-         скласти опорний конспект у зошит

Індивідуальне завдання: зробити презентацію на тему «Характеристика значення та використання продуктів тваринного походження у раціональному та лікувальному харчуванні людини».

  

Фондова лекція

Молоко представляє собою один із найбільш цінних продуктів харчування, містить усі необхідні для нормального росту і розвитку живого організму речовини в приємних для засвоєння співвідношеннях. Молоко містить близько 100 різних компонентів. До складу білків молока входять до 20 добре збалансованих амінокислот. Кип’ятіння молока веде до втрати частини деяких амінокислот, але при пастеризації молока таких втрат немає. Молочний жир є одним з найбільш цінних харчових жирів. Він багатий високо ненасиченими жирними кислотами,містить низько молекулярні жирні кислоти, лецетин, жиро розчинні вітаміни, володіє низькою температурою плавлення, добре засвоюється. В молоці добре збалансовані холестерин і лецетин. Із вуглеводів в молоці знаходиться молочний цукор (лактоза), який не зустрічається ні в яких інших харчових продуктах. Лактоза розщеплюється в кишечнику на глюкозу та фруктозу. Молоко багате різними мінеральними речовинами, включаючи мікроелементи, в оптимальному для засвоєння спів відношенні. Особливо велика роль молока в забезпечені організму людини кальцієм і фосфором, які знаходяться в молоці в значній кількості і в добре збалансованому стані. Відносно мало заліза та магнію. Молоко є джерелом вітамінів А, Д, В₂, В₆. Слід відмітити низький вміст в ньому аскорбінової кислоти, яка майже відсутня в пастеризованому та згущеному молоці. Молоко – носій багатьох гормонів та імунних тіл. Злегка жовтуватий колір молока обмовлений наявністю в ньому ряду пігментів (каротин, ксантофіл). Молоко відноситься до числа слабких збудників шлункової секреції, досить швидко покидає шлунок (200мл. через 1-2 год.) і легко засвоюється в кишечнику. Вершки, на відмінну від молока,багатші жиром, містять менше білка, цукру, мінеральних солей і характеризуються більш високою калорійністю.

Кисломолочні продукти володіють високими смаковими якостями, містять антибіотичні речовини, подавляють ріст гнильних мікробів і здійснюють нормалізуючий вплив на кишечку мікрофлору. Молочно кислі бактерії здатні утворювати вітаміни групи В.

Молочнокислі продукти краще, ніж молоко, засвоюються в травному каналі. Цьому сприяє ряд хімічних і колоїдних перетворень білків молока з утворенням більш дрібних та ніжних пластівців, ніж при згортанні молока під дією шлункового соку. Підвищення засвоєння кальцію і фосфору забезпечується наявністю молочної кислоти, в яку перетворюється лактоза молока під впливом молочно кислотних бактерій. Кефір володіє антимікробною дією і стимулює перистальтику кишечника. Він є сильним стимулятором шлункової секреції. Усі кисломолочні напої відзначаються добрим засвоєнням білків і високою біологічною активністю, мають антибактеріальні властивості. Сметана має високу калорійність і 6-10разів калорійніша пастеризованого молока. Кисломолочний сир багатий фосфатними і кальцієвими солями, а також легко засвоєним білком. Завдяки вмісту денатурованого молочного білка сир є легко засвоюваним продуктом. Тверді сири корисні для поновлення сил після перенесених інфекційних захворювань; як закуска, що збуджує апетит; постраждали з переломом кісток, з опіками і травмами м’яких тканин. В сирах багато вітаміну А і В₂, але плавленні сири бідні на вітаміни. На ніч вживати сири не потрібно, бо щільні шматочки сиру досить довго затримуються в шлунку, а сполуки амінів, що утворюються при дозріванні не рідко заважають спокійному сну. Помірну кількість сиру включають навіть до дієти при хворобах серцево-судинної системи, печінки, жовчовивідних шляхів, цукрового діабету.

Яйця є харчовим продуктом високої харчової і біологічної цінності, який містить в оптимально-збалансованому стані всі компоненти, що необхідні для розвитку живого організму. Білок і жовток яєць містять різні за кількістю та якістю білки, які включають повний комплекс незамінних амінокислот. Всі жири яєць зосереджені у жовтку. Він багатий високоненасиченими жирними кислотами, холестерином, лецетином. Яйця є важливим джерелом багатьох вітамінів (А, Е, Д, групи В, К) і мінеральних речовин (фосфору, заліза, сірки, міді та ін..). Шкарлупа яєць багата карбонатом кальцію. Жовтий колір жовтка обмовлений  значним вмістом каротиноїдів (каротин, ксантофіл). Жовток багатший протеїнами, ніж білок. В сирому вигляді яєчний білок засвоюється погано. Основна причина цьому – речовина антитриптаза, яка міститься у білку і стримує його розщеплення у шлунково-кишечному тракті людини. Але сирий білок знижує кислотність шлунку, тому його рекомендують їсти перед сном тим, кого турбує підвищена кислотність шлунку. Доброму засвоєнню білка сприяє первинна денатурація. Тому яйця, котрі піддають тепловій обробці, майже повністю засвоюються в травному тракті. Особливо легко переварюються яйця зварені рідко, у вигляді парових омлетів, а також у складі страв. Курячі яйця затримуються у шлунку до 3год., яйця зварені рідко – біля 1 год., а сирі залишаються в шлунку більше 2 год.. При надлишковому вживанні яєць їх жири можуть визвати прискорене згортання крові у осіб, схильних до утворення тромбів, а також підвищення холестерину у крові.

Жири стимулюють у організмі жовчовиділення і сприяють легкій послаблюючій дії. Вершкове масло – містить до 20 жирних кислот, які збалансовані в оптимальних співвідношеннях, тоді як в інших жирах міститься не більше 5-8 жирних кислот. У вершковому маслі переважають ненасичені жирні кислоти, включаючи найбільш важливу в біологічному відношенні арахідонову кислоту, і низько молекулярні жирні кислоти (оцтова, масляна, капронова, капронова), яких немає ні в яких інших жирах. Вміст фосфатидів в молочному жирі в 4-5 разів перевищує кількість холестерину. Молочний жир – єдине надійне серед жирів джерело вітаміну А, Е та ергостерину, здатного під впливом ультрафіолетових променів перетворюватись у вітамін Д. Коров’ячому маслу притаманні високі смакові якості, добре засвоюваність. Тваринні жири – містять переважно ненасичені жирні кислоти, багаті холестерином і включають в незначній кількості лецетин, вітамін А, Д, Е. Рослинні олії – містять переважно ненасичені жирні кислоти. При рафінації олії майже всі фосфатиди втрачаються. Фосфатиди позитивно впливають на кровоносну і нервову системи, сприяють жовчовиділенню, володіють антитоксичними властивостями. Рослинні олії повинні складати приблизно 30% усіх жирів добового раціону. Дієтична позитивна якість олії проявляється сильніше і довше,якщо харчовий раціон містить достатню кількість повноцінних білків. Вітамін Е олії має антиоксидантні властивості, що попереджує передчасне старіння. При дефіциті олії у раціоні дітей знижується протистояння організму до інфекційних захворювань,затримується ріст і розвиток, виникають хвороби шкіри. Маргарин – добре засвоюється організмом людини. Практично кожний вид маргарину містить невелику кількість калію, кальцію, магнію, фосфору, заліза і багато натрію. Наявність кухонної солі в основному і обмежує використання маргаринів в дієтичному харчуванні. Кулінарні жири – стимулюють жовчовиділення і мають легку послаблюючу дію. Майонез  - крім великої кількості жирів, в значних пропорціях містить емульгатори, посилювачі смаку, консерванти. Це дуже калорійний продукт. Зловживати ним заборонено хворим ожирінням, гіпертонією, атеросклерозом. Краще використовувати майонез домашнього приготування. 

Урок 11

Тема: Характеристика значення та використання продуктів рослинного походження у лікувальному та раціональному харчуванні (крупи, бобові, хліб та макаронні вироби).

Мета уроку: Ознайомити учнів із значенням і характеристикою злакових культур у раціональному та лікувальному харчуванні;

                       Розвивати вміння самостійно працювати з літературою, вдосконалювати вміння складати опорний конспект;

                        Виховувати повагу до праці і обраної  професії.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: матеріал фондової лекції, макети продуктів рослинного походження, схеми-таблиці «Найважливіші види злаків», «Енергетична цінність не оброблених злаків», «Типи борошна».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Продукти рослинного походження уже багато тисячоліть становлять основу харчування людей. Нині вони постачають приблизно половину харчової енергії та понад третину харчового білка для населення усього світу.

III. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Викладання навчального матеріалу викладачем із застосуванням наочностей за планом (лекція з елементами бесіди):

1.     Крупи, бобові – продукти переробки зерна;

2.     Хліб та макаронні вироби;

3.     Харчова цінність виробів із борошна.

IV. Узагальнення, систематизація і закріплення знань  

 Повторення  з розширенням (скласти серію питань, які доповнюють знання   з нового навчального матеріалу):

1.    Асортимент круп, бобових і макаронних виробів, їх харчова цінність.

2.    Зміни, що відбуваються у борошні при замішуванні тіста і випіканні виробів.

V.  Підведення підсумків уроку.

           - дати відповідь  на можливі запитання  учнів.

           - д/з скласти  опорний конспект.

Фондова лекція

Крупи, бобові і макаронні вироби – це продукти переробки зерна, які мають велике значення у харчуванні людини. Для приготування страв і гарнірів використовують різні

 перловка   К рис

                ячна Р пшоно

  кукурудзяна У гречка

         вівсяна П манка

                              И пшенична

                                         

         Енергетична цінність всіх розмелених продуктів приблизно однакова (1500-1700 кДж/100г.). Найважливішими енергоносіями є вуглеводи (крохмаль, моно- та дисахариди). Вміст білка залежно від виду злаку становить від 7,5 до 18%. Оскільки біологічна цінність білка злаку обмежена есенційною амінокислотою лізином, який організм не виробляє, вироби зі злаків у харчуванні потрібно комбінувати з молочними продуктами, оскільки молоко містить достатньо лізину.

         Борошно грубого помолу порівняно з виробами із білого борошна має більший вміст білка, жирів, лецетину. Вітамінів групи В, вітаміну Е та мінеральних речовин. Речовина фітин, що міститься в борошні, може зв’язувати кальцій, магній, цинк та залізо і в наслідок цього знижувати їх ресорбцію в організмі. Страви та вироби з борошна мають високу калорійність, приємний зовнішній вигляд, добрі смакові якості. У борошні зберігаються всі речовини, які є у зерні, але кількість і співвідношення їх дещо інші. Це залежить від сорту борошна. Чим вищий сорт, тим більше в ньому крохмалю, але менше цукрів, білків, ферментів, жирів, мінеральних речовин, оскільки вони містяться в оболонках зерна, які при одержанні борошна вищих сортів видаляються. Борошно вищих сортів має більшу енергетичну цінність, краще засвоюється.

Урок 12

Тема: Характеристика значення та використання цукристих продуктів у  раціональному та лікувальному харчуванні.

Мета: Ознайомити учнів із значенням, характеристикою та використанням цукристих продуктів у  раціональному та лікувальному харчуванні; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати почуття колективізму.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів

Обладнання: матеріал фондової лекції

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Структура уроку

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Ще 4000 років тому у глибоку давнину знали люди цукристі продукти. Цукристі продукти збуджують апетит, сприяють виділенню слини і шлункового соку, та використовують ще й як натуральні ліки.

III. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

-         цукор – дисахарид, який не містить ні вітамінів, ні мікроелементів;

-         замінники цукру, їх значення у харчуванні людини;

-         мед, солодкі речовини, їх значення у харчуванні людини;

(міні лекція)

IV. Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

-         повторення з розширенням (скласти серію питань, які доповнюють знання з нового навчального матеріалу).

1.     Чому жувальні цукерки, мармелади відносять до дуже шкідливих продуктів?

2.     Яка дія замінників цукру при вживанні у великих кількостях?

3.     Хвороби які виникають при постійному вживанні цукристих продуктів?

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- вербальна і бальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект.

Фондова лекція

         Цукор – чистий вуглевод, який практично не містить ні вітамінів, ні мікроелементів. Тому вживання великої кількості цукру може бути виправдано тільки при напруженій фізичній праці, посиленому занятті спортом, а також при деяких хворобах, пов’язаних з порушенням функції печінки, серцевого м’язу і т.д. В звичайному житті людині необхідно 50-80 г. цукру в день. Якщо не можливо обійтись без солодкого,то краще вживати продукти, що містять на ряду з цукром і інші корисні речовини: вітаміни, амінокислоти, мінеральні речовини, тощо. Це продукти – мед, різні види варення, та різні види солодких речовин.

         Замінники цукру – солодкі речовини, солодкість яких подібна до солодкості сахароза. До них належать: фруктоза, сорбіт, ксиліт, маніт, ізомальт та мальтит. Перевага їх в тому, що вони засвоюються повільніше і вступають в обмін речовин не залежно від наявності інсуліну. Проте їх треба враховувати як постачальників енергії. У великих кількостях (понад 40-50 г.) замінники цукру мають послаблю вальну дію, оскільки можуть зв’язувати воду в кишечнику.

         Мед містить вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, органічні кислоти, а також багато мікроелементів. Польовий мед заспокоює нервову систему, застосовується при безсонні, головних болях. Липовий мед має дуже виражену антибактеріально-бронхіальну властивість. Гречаний мед корисний при недокрів’ї, захворюваннях печінки, нирок. Квітковий мед сприятливо діє на серцево-судинну систему, застосовується при гінекологічних захворюваннях. Соняшниковий мед володіє бактерицидними властивостями і в ньому високий рівень каротину, вітаміну А. Акацієвий мед має загальний закріплювальний ефект і застосовується при безсонні, лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту. Мед має особливо приємний аромат. Його використовують також як натуральні ліки.

         Внаслідок застосування суміші солодких речовин, відносна солодкість окремих речовин підвищується. Проте слід максимально обмежувати споживання окремих солодких речовин. Жувальні цукерки, мармелади, «чупа-чупси» відносяться до дуже шкідливих продуктів. Мало того, що всі вони містять дуже велику кількість цукру, але ще і хімічні добавки, барвники, замінювачі, тощо. Усі тягучі і липкі солодощі наносять величезну шкоду нашим зубам. Шанс отримати карієс при постійному їх вживанні дуже великий. Коли м’які цукерки прилипають до зубів і забиваються між ними, вони створюють чудові умови для розвитку і харчуванню шкідливих бактерій.

        

Урок 13

Тема: Поняття про раціональне харчування та енергетичну цінність їжі.

Мета уроку: Розширити загальне уявлення про раціональне харчування;

                        ознайомити із основними принципами організації  раціонального       харчування; формувати навички рецензування відповідей та колективної діяльності в учнів; виховувати усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров’я.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів,  робота учнів в парах.

Обладнання: фондова лекція викладача, схеми-таблиці «Традиційні рекомендації щодо харчування».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

I.      Організаційний момент:

-         перевірка наявності учнів на уроці;

-         повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Обговорення вислову: «Без їжі, як без води.

                                          Ні туди, і ні сюди».

III. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Міні лекція за планом:

1. Що таке раціональне харчування людини?

2. Основні принципи організації раціонального харчування людини.

3. Поняття про енергетичну цінність їжі.

Звернути увагу учнів на кількісну і якісну повноцінність раціону.

IV. Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Ти мені, я тобі» (Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його будь-кому зі своїх одногрупників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання).

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповідь на можливі запитання учнів;

- бальна, вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект

- індивідуальне завдання:

1. Вирахуйте, скільки енергії витрачено під час написання контрольної роботи, якщо при письмі на 1кг. маси людина витрачає 6,3 кДж за 1год.

2. Поміркуйте: 1. Чому харчовий раціон людини має бути індивідуальним?

                           2. Як пояснити той факт, що білки м’яса разом з хлібом засвоюються  на 75%, а при споживанні з овочами – на 90%?

Фондова лекція

         Раціональне харчування – це своєчасне забезпечення організму доброякісною їжею, яка містить оптимальну кількість і в оптимальному співвідношенні харчові речовини, необхідні для його розвитку та функціонування.  Раціональне харчування слід розглядати, як одну із складових частин здорового способу життя, як один із факторів активного періоду життєдіяльності людини.

         При організації раціонального харчування потрібно дотримуватися десять правил, які потрібно розуміти не як вимоги або заборону, а як рекомендації:

1.     Різноманітно,але не занадто багато – націлене на виважений поживний та енергетичний баланс. З жирною та багатою на цукор їжею та великою кількістю алкоголю енергетичний баланс утримувати не можна. Як наслідок цього може бути сильне навантаження на кістки та обмін речовин.

2.     Менше жиру та жирних харчових продуктів – показує зв'язок між великою кількістю харчових жирів та підвищеними рівнями жиру в крові. Потрібно споживати за 1 добу максимум 80г. жиру, із з них не більше 40г. власне жиру для бутербродів або в стравах і максимум 30-40г. прихованих жирів (наприклад у ковбасі, м’ясі, печиві і т.д.).

3.     Пряно, але не солоно – свідчить про зв'язок між великим споживанням кухонної солі та підвищеним кров’яним тиском. Рекомендовано споживати солі 5-7 г/добу. Замість великої кількості солі краще споживати більше зелені та прянощів.

4.     Мало солодкого – роз’яснює швидкість споживання великої кількості цукру (карієс, надлишкова маса тіла, мало поживних речовин та коливання рівня цукру в крові). Рекомендується обмежити споживання харчових продуктів із великою кількістю цукру (наприклад солодощів або пиріжків) та напоїв (лимонадів та напоїв з фруктовими соками).

5.     Більше продуктів із зерна грубого помолу -  має спрямувати на харчування з великим вмістом баластних речовин та вітамінів і мінеральних солей. Потрібно щодня їсти продукти із цільного зерна, мюслі або не шліфований рис.

6.     Багато фруктів та овочів – ставить ці продукти на центральне місце в харчуванні. При цьому основна увага приділяється тому, щоб щодня споживалися свіжі фрукти, не варені овочі та салат. 

7.     Менше тваринних білків – рекомендує не частіше, ніж 2-3 рази на тиждень з’їдати невеликі порції м’яса або ковбаси, не більше 3 яєць на тиждень, але більше молока та молочних продуктів у комбінації з рослинним білком із картоплі, зерна та бобових. Морську рибу потрібно їсти 1-2 рази на тиждень.

8.     Пиття з розумом – спонукає випивати щодня не менше 1,5-2 л. рідини. Алкоголь не можна застосовувати для утамування спраги.

9.     Частіше споживати не великі кількості їжі – рекомендує не менше 5 прийомів їжі за добу. Завдяки цьому зберігається працездатність організму.

10.                        Готувати смачно, зберігаючи поживні речовини, - вказує споживачеві на те, що завдяки дбайливому приготуванню (тушкувати в невеликій кількості води, готувати на парі і т.д.) зберігаються життєво потрібні поживні речовини, а також власний смак страви.

Все життя людини зв’язане з харчуванням. Новонароджене немовля першим інстинктивним рухом тягнеться до материнської груді як до джерела життя. Для дітей різного віку важливо турботливе відношення до питань раціонального харчування, що має суттєве значення для нормального розвитку організму. Не випадково причини різних захворювань дорослої людини, які інколи важко зразу визначити,приходиться шукати в його минулому. Їжа є єдиним джерелом енергії і будівельного матеріалу для формування складних структур організму. В ній енергія міститься в прихованому стані і звільняється в процесі травлення.

Кількість прихованої енергії, яка міститься в їжі, називається енергетичною цінністю (калорійністю).Енергетична цінність добового раціону людини повинна відповідати добовій витраті енергій.

Енергетична цінність 1г білка          - 4,1 ккал;

                                      1г жиру          - 9,3 ккал;

                                      1г вуглеводів – 4,1 ккал.

Інші харчові речовини містять незначну кількість енергії, а мінеральні речовини і води її не містять взагалі.

Філософську і моральну основу раціонального харчування академік І. П. Павлов визначив так: «Якщо надмірне і виключне захоплення їжею є тваринність, то всяка зневага до їжі є нерозумність. І істина тут, як і всюди лежить по середині». В перекладі з латині слово «раціональний» означає розумний, доцільний, а слово «раціон» - добова порція їжі. Харчування людини повинно відповідати його фізіологічним потребам з урахуванням умов праці, кліматичних особливостей, віку, статі, ваги, стану здоров’я. Раціональне харчування включає кількісну і якісну повноцінність раціону.

     Кількісна повноцінність – це відповідність енергетичної цінності їжі енерговитратам людини.

     Якісна повноцінність – це наявність в їжі певної кількості білків, жирів, вуглеводів у співвідношенні 1:1:4.

Білкова їжа має складати 11-13%, жирова – 33%, вуглеводна – 54-56%.

Основними принципами раціонального харчування є:

-         відповідність енергетичної цінності їжі затратам енергії на всі види життєдіяльності організму;

-         наявність в їжі усіх незамінних харчових речовин;

-         оптимальне співвідношення окремих компонентів їжі у відповідності з потребами конкретної людини або групи людей;

-         наявність захисних компонентів їжі;

-         застосування методів технологічної обробки, які забезпечують вилученню шкідливих речовин і не сприяють зменшенню біологічної цінності їжі, а також створенню токсичних речовин;

-         розподілення їжі за прийманням на протязі доби у відповідності з біоритмами, режимом і характером трудової та інших видів діяльності.

Таким чином, харчування вважається раціональним, якщо воно компенсує енергетичні затрати організму, забезпечує його потребу в пластичних речовинах і містить всі необхідні для життєдіяльності харчові речовини, а сам харчовий раціон за кількістю і набору продуктів відповідає ферментативним можливостям шлунково-кишкового тракту.

Не дотримання принципів збалансованого харчування приводить до різних порушень обміну речовин.

Урок 14

Тема: Фізіологічні вимоги до режиму харчування. 

Мета: Ознайомити учнів із фізіологічними вимогами до режиму харчування; розвивати увагу, пам'ять та мислення учнів; формувати установку учнів до самостійного надбання знань, умінь і навичок; виховувати усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров’я.

 Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: матеріал фондової лекції, мультимедійна дошка, презентація уроку.

Тип уроку: комбінований

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Роз’яснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності учнів.

III. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів:

Індивідуальна, різнорівнева, багатоваріантна робота учнів з картками – завданнями.

IV. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Лекція викладача з елементами бесіди за планом:

1.     Режим харчування – показник раціонального харчування;

2.     Фізіологічні вимоги до режиму харчування;

V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Я вчений»,  учням пропонується спробувати самостійно сформулювати основні поняття, після того як заслухано декілька варіантів, учням показуються терміни і

поняття на мультимедійній дощці.

VI. Підведення підсумків уроку:

-         дати відповіді на можливі запитання учнів;

-         бальна, вербальна оцінка учнів;

-         д/з скласти опорний конспект;

-         індивідуальне завдання: поміркуйте, останнім часом випускають багато вітамінних препаратів, які можна придбати в аптеці без рецепту. Чи правильне твердження: «Чим більше вітамінів вживаєш, тим здоровішим будеш?»

Фондова лекція

         Режим харчування – це розподіл їжі протягом дня за часом, обсягом і калорійністю. Він є важливим показником раціонального харчування. При дотриманні часу приймання їжі у людини виробляється рефлекс виділення травного соку, що сприяє кращому травленню і засвоєнню їжі. Правильний розподіл їжі протягом дня за об’ємом і енергетичною цінністю створює рівномірне навантаження на травний тракт і забезпечує потребу організму в необхідній енергії.

         Об’єм їжі, що вживається протягом дня, складає в середньому 2,5-3,5 кг. Добовий харчовий раціон розподіляється на окремі прийоми в залежності від характеру трудової діяльності і встановленого розпорядку дня. Найбільш раціональним вважається: для людей середнього віку – 4 разове харчування, а для людей літнього віку – 5 разове. Проміжки між прийомами їжі повинні бути в межах 4-5 год. В ночі повинен бути 8-10 год. проміжок часу між прийомами їжі. Менш раціональним є 3 разове харчування, при якому збільшується об’єм їжі за одне приймання, що ускладнює діяльність травного тракту.

.

            4-х разове (1-варіант)                                    4-х разове (2-варіант)                                    

I-й сніданок              7:00-7:30            20%	I-й сніданок                 7:00-7:30          25%
II-й сніданок             11:00-12:00       10%	Обід                              14:00-15:00      40%
Обід                           14:00-15:00        45%	Підвечірок                   17:00-17:30     10%
Вечеря                        20:00-21:00       15%	Вечеря                          20:00-21:00     25%

         Їжу необхідно приймати в одні і й ті ж години.

Урок 15

Тема: Структура харчового раціону

Мета: Ознайомити учнів із структурою харчового раціону людини; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; формувати уміння порівнювати, узагальнювати та аналізувати інформацію; виховувати любов до обраної професії, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

Форми і методи роботи: Лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: Матеріал фондової лекції, завдання до практичної роботи, таблиці «Витрата енергії залежно від навантаження за одну годину на один кілограм маси», «Вміст білків, жирів, вуглеводів, у деяких продуктах харчування та їхня енергетична цінність», ростомір, медичні ваги, мікрокалькулятор.

Тип уроку: Комбінований.

Структура уроку:

І. Організаційний момент:

         - перевірка наявності учнів на уроці;

         - повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Роз’яснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів:

         «Асоціативний кущ» (Викладач пропонує учням пригадати всі поняття, що пов’язані із структурою раціону. Учні називають як уже відомі їм поняття, так і будь які асоціації, які викликає в них даний термін. Можливі варіанти відповідей викладач записує на дошці навколо головного терміну.)

ІІІ. Засвоєння нового навчального матеріалу:

         Лекція – бесіда.

IV. Формування умінь із застосуванням знань на практиці.

         Учні виконують практичну роботу з теми «Аналіз індивідуального харчового раціону за добу та відповідність його критеріям раціонального харчування».

VІ. Підведення підсумків уроку:

-         Учні самостійно підводять підсумки уроку: характеризують добовий раціон харчування, пояснюють значення структури харчового раціону;

-         Бальна і вербальна оцінка учнів;

-         Д/з. Скласти опорний конспект.

Індивідуальне завдання: скласти кросворд на тему: «Основи раціонального харчування».

  

Фондова лекція

Складаючи харчовий раціон необхідно враховувати два принципи:

- хімічний склад і енергетична цінність їжі повинні відповідати потребам організму в харчових речовинах речовинах і енергії;

- приймати їжу необхідно в умовах, які забезпечать максимальне засвоєння харчових речовин.

Продукти, що містять білки тваринного походження, слід планувати на першу половину дня, а молочно – рослинні – на другу.

Вміст харчових речовин у денному раціоні повинен бути наступним:

           білок – 55 % тваринний, 45% рослинний;

жир – 70% тваринний, 30% рослинний;

вуглеводи – 75% крохмаль, 20% цукор, 5% пектинові речовини.

Кількість рослинної їжі має бути не більше ніж 40% від денного раціону.

В меню сніданку включають різні страви, що містять м’ясо, рибу, крупи, овочі, жири. На сніданок обов’язково повинні бути гарячі напої (чай, кава, какао), які збуджують секрецію травневого соку.

На обід рекомендують овочеві і гострі закуски, що збуджують апетит. Перша рідка страва повинна входити в денний раціон лише один раз – під час обіду в кількості 250 – 500 г. На обід подають гарно оформлені другі страви із м’яса, риби, овочів, крупи, макаронних виробів. Завершувати обід необхідно солодкими стравами, які дають відчуття ситості.

На вечерю подають молочно – рослинні страви, які легко перетравлюються (каші, салати, пудинги, запіканки, сирники тощо), із напоїв – молоко, кисломолочні продукти.

В меню необхідно включати різноманітні продукти з урахуванням пори року.

Харчовий раціон повинен бути різноманітним, мати хороші органолептичні властивості і створювати почуття насичення. Він повинен мати необхідну структуру раціону та страв з урахуванням поєднання продуктів.

Структура харчового раціону

Сніданок	Холодна закуска для збудження пониженого вранішнього апетиту; гаряча страва, яка є основним джерелом енергії; тонізуючий напій.
Обід	Холодна закуска, гарячі (перша та друга) страви, солодка страва та напої, які компенсують енерговитрати організму, та продовжують задоволення від спожитої їжі.
Полуденок	Бутерброди, круп’яні страви, хлібобулочні вироби, фрукти, ягоди, напої, оскільки вживання сухої їжі погано впливає на процеси травлення.
Вечеря	Легко перетравлювані  страви з риби, молочних продуктів, яєць, не жирі на не смажені страви, не тонізуючі напої; жирна і важкоперетвавлювана їжа на вечерю може спричинити серцево – судинні захворювання та параліч мозкових центрів.

Під час складання харчового раціону враховується поєднання страв та продуктів, послідовність вживання страв.

Практична робота

Тема: Аналіз індивідуального харчового раціону за добу та відповідність його критеріям раціонального харчування.

Обладнання та матеріали: ростомір, медичні ваги, мікрокалькулятор, таблиці хімічного складу харчових продуктів та їхньої калорійності.

Хід роботи

І. Визначення повної витрати енергії за добу.

1. Складіть розпорядок дня і підрахуйте енергетичні витрати щодо свого організму, користуючись даними таблиці, де зазначено середні енергетичні витрати за 1 год. на 1 кг. маси тіла для різних видів діяльності. Наприклад гімнастка. З таблиці візьміть дані з гімнастки (15,2 кДж), помножте на тривалість роботи (0,25 год.) і одержите результат – 3,8 кДж за годину на 1 кг. маси. Повну витрату енергії за видом діяльності можна визначити, помноживши одержаний добуток на значення маси учня, наприклад 3,8 * 50 = 190 кДж і т.д. повну витрату енергії за добу можна визначити раціональніше: всі витрати енергії за 1 годину на 1 кг. маси скласти і одержану суму помножити на масу тіла. 

Витрати енергії залежно від навантаження

за 1 годину на 1 кг. маси тіла

Вид діяльності	Енергетичні витрати (кДж)
Читання, писання та інша розумова діяльність	6,3
Прогулянка, ходьба	11,7
Гімнастика, легка фізична праця	15,2
Важка атлетика, важка фізична праця	23,0
Легка домашня робота	18,5
Спокійне сидіння	5,9
Стояння, спів	8,4
Плавання, їзда на велосипеди	29,7
Катання на лижах, ковзання	23,0
Біг (8 км/год.)	35,6
Сон і спокійне лежання	4,2

2. До наведеного прикладу розпорядку дня ви можете вносити корективи. Заповнюючи таблицю, визначте витрати енергії за добу з урахуванням своєї маси тіла.

Ваш розпорядок дня

Вид діяльності	Ваш вид діяльності	Тривалість роботи (год.)	Витрата енергії за 1 год. на 1 кг. маси (кДж)	Повна витрата енергії у (кДж) при масі____
Гімнастика		0,25	15,2 * 0,25 =3,8
Умивання, одягання		0,5
Їда (сніданок,обід, вечеря)		1,0
Дорога до школи і назад		1,0
Заняття в школі		6,0
Прогулянка		1,0
Приготування уроків		3,0
Легка домашня робота		0,5
Читання, перегляд телепередач		1,75
Сон		9,0
Усього		24,0

ІІ. Визначення індивідуального харчового раціону.

1. Складіть індивідуальний харчовий раціон, користуючись таблицею, де зазначено вміст білків, жирів, вуглеводів та енергетична цінність деяких продуктів харчування (на 100 г. продукту) і меню при чотириразовому харчуванні так, щоб на перший сніданок припадало 25% добового раціону, на обід -  35%, на полуденок 20%, вечерю – 15%. Дані занесіть до таблиці.

Режим харчування	Назва продуктів	Маса продуктів (г)	Енергетична цінність	Відсоток добового харчування
Сніданок
Обід
Полуденок
Вечеря
Загальна кількість

Вміст білків, жирів, вуглеводів у деяких продуктах харчування та їхня енергетична цінність

(у 100 г. продукту)

Продукти	Вміст (%)			Енергетична цінність (кДж)
	білків	жирів	вуглеводів
Хліб пшеничний	10,5	1,0	70,4	838
Хліб житній	4,8	0,8	40,2	787
Манна та інші пшеничні крупи	8,0	0,8	73,6	1433
Гречана крупа	8,0	1,6	64,4	1304
Рис	6,5	1,2	61,1	1391
Вівсяні крупи	9,1	4,9	61,1	1400
Макаронні вироби	10,4	1,1	69,7	1405
Молоко (3,2% жирності)	2,8	3,2	4,73	247
Кефір (2,5 % жирності)	2,8	2,5	-	222
Сметана	2,8	3,2	-	1039
Масло	-	72,8	-	3200
Свинина	16,5	21,5	-	1123
Яловичина	18,0	10,5	-	717
Курятина	20,3	13,1	-	859
Сосиски	12,4	19,4	-	976
Картопля	1,3	-	14,0	569
Буряк	1,3	-	8,0	536
Морква	1,3	-	6,0	502
Яблука	0,4	-	15,0	570
Груші	0,6	-	12,0	515

Приклади деяких страв

Продукти	Енергетична цінність (кДж)
Салат із редьки зі сметаною	547
Вареники з сиром	1467
Пельмені	2095
Борщ	1006
Кава з молоком	787

2. Значи масу і вік, розрахуйте необхідну кількість енергії (у кДж), яка міститься в даній кількості білків, жирів, вуглеводів. Результати записати у таблицю.

3. Підрахуйте кількість надходження енергії за добу.

4. Знайдіть різницю між надходженням і витратою енергії.

Урок 16

Тема: Ідеальна вага тіла людини

Мета: Ознайомити учнів із методами визначення ідеальної ваги людини; підвищити рівень свідомості учнів щодо надмірного і недостатнього харчування; розвивати локанічне і логічне мислення; виховувати в учнів любов до обраної професії.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди індивідуальна робота учнів

Обладнання: матеріал фондової лекції (матеріал із «Зеленого пакета»), презентація «Визначення ідеальної ваги тіла людини».

Тип уроку: комбінований

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Пояснити учням,що найкращими для засвоєння людським організмом є продукти, вирощені у тій місцевості, де людина мешкає. Люди немов би пов’язані з природним середовищем своєї батьківщини. І навпаки, привезені здалеку, вирощені в іншому кліматі, на інших ґрунтах продукти можуть здаватися нашому організмі «чужими» і засвоюватися неохоче, з великими труднощами. Тому необхідно вживати більше місцевих сезонних продуктів, насамперед фруктів та овочів.

III. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань учнів.

(«Снігова куля». Викладач називає прізвище учня і пропонує йому назвати термін або поняття, що були вивчені на попередньому уроці, та дати їм визначення. Після цього учень називає прізвище одногрупника, який повторює термін або поняття, що називав його товариш, та називає ще один термін або поняття і т.д. Наприклад: Режим харчування – це …

Найбільш раціональним вважається: для людей середнього віку…, а для людей літнього віку…

В день проміжки між прийомами їжі повинні бути…)

IV. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу.

(Викладання навчального матеріалу викладачем із застосуванням наочностей та показом презентації за планом:

1. Формули для визначення ідеальної ваги людини.

2. Індекси маси тіла людини.

Обчислення ваги тіла людини на прикладі ваги і росту одного із учнів.)

V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань учнів.

«Закінчити речення»:

-                        сьогодні на уроці я зрозумів(ла)…

-                        сьогодні на уроці я навчився(лася)…

-                        на цьому уроці найцікавішим було…

-                        на цьому уроці мені було найваще…

-                        сьогодні на уроці я не зрозумів(ла)…

-                        на цьому уроці для мене новим було…

VI. Підведення підсумків уроку:

-                        дати відповіді на можливі запитання учнів;

-                        бальна і вербальна оцінка учнів;

-                        д/з скласти опорний конспект

Індивідуальне завдання:

Уявіть, що ви – голова обласної державної адміністрації. Прем’єр-міністр доручив вам у рамках державної політики, спрямованої на охорону здоров’я людини розробити заходи по збереженню здоров’я людей у вашому регіоні. Довкілля впливає на стан нашого здоров’я. Які з цих чинників мають найбільший вплив на людину?

-                        Якість води.

-                        Якість продуктів харчування.

-                        Якість повітря.

Фондова лекція

З давніх-давен люди надавали великого значення харчуванню як засобу збереження здоров’я. Один із засновників гігієни, відомий арабський лікар Авіценна Ібн-Сіна перший розробив правила доцільного харчування. Його рекомендації щодо різноманітності їжі та помірної кількості споживання її є правильними і до сьогодні.

Дітям і підліткам протипоказане голодування і недостатнє харчування. Недостатнє харчування (особливо нестача білків) призводить до зменшення м’язової маси, втому числі м’язів серця, затримує ріст і розвиток. Крім того внаслідок зниження імунітету різко збільшується частота інфекційних хвороб.

Негативно впливає на організм не тільки недостатнє та неповноцінне, а й надмірне харчування. У цьому разі утворюються проміжні продукти обміну, шкідливі для організму, і, в першу чергу, для печінки. Надмірна маса тіла (ожиріння) негативно впливає на підшлункову залозу, що з часом призводить до виникнення цукрового діабету і серцево-судинних розладів. Люди, в яких маса тіла на 30% перевищує норму, живуть на 10-15 років менше порівняно з людьми, що мають нормальну масу тіла.

Ідеальну вагу людини можна визначити декількома методами.

1 формула: Мід.=50+0,75(Т-150)+

де, Т – ріст см; А – вік в роках.

Для жінок необхідно отримати суму помножити на коефіцієнт 0,9.

2 формула: загальноприйнятим показником в усьому світі на сьогоднішній день є індекс маси тіла (ІМТ).

Таким чином, ІМТ = Вага(кг)/Ріст(м²). Якщо ІМТ складає:

<18,5  схуднення небезпечне для здоров’я;

18,4-24,9 це норма;

25,0-29,9 є про що турбуватися;

30,0-34,9 вам терміново потрібно худнути;

>40   у вас різко виражене ожиріння.

Урок 17

Тема: Урок –контролю з тем «Харчові речовини та їх фізіологічне значення для  організму людини», «Фізіологічна характеристика основних продуктів харчування», «Основи раціонального харчування».

Мета: Перевірити, проконтролювати набуті учнями знання з тем; розвивати вміння самостійно приймати рішення із різних сфер інтуїтивно-ситуативного досвіду; розвивати навички самоконтролю, взаємоконтролю; формувати свідому дисципліну та само дисципліну учнів, створювати атмосферу спів робітництва та спів дружності; виховувати любов до обраної професії.

Форми й методи роботи: контрольна письмова робота, індивідуальна робота учнів, робота учнів в парах.

Обладнання: різнорівневі індивідуальні завдання на картках.

Тип уроку: урок контролю й корекції знань, умінь і навичок учнів.

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці;

II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів:

«Так – ні». Учням викладач пропонує твердження, на які вони мають відповісти «так» або «ні». За кожну правильну відповідь учень одержує один бал.

1.     Харчування є основною біологічною потребою людини? (так)

2.     Надлишок жирів, особливо тваринних, приводить до розвитку атеросклерозу, раку та інших захворювань? (так)

3.     На добу людині потрібно 5 л. води? (ні)

4.     М'ясо можно розморожувати у воді та біля плити? (ні)

5.     Фізіологія харчування – це розділ фізіології, який вивчає хімічні перетворення харчових речовин на енергію, структурні елементи тіла, визначає потреби організму в харчових речовинах? (так)

6.     Від знань фізіології харчування залежить правильний розвиток людського організму, його здоров’я і життя? (так)

7.     Раціональне харчування включає в себе якісну і кількісну повноцінність раціону? (так)

8.     Режим харчування – це розподіл їжі протягом дня за часом, обсягом і калорійністю? (так)

9.     Продукти, що містять білки тваринного походження, слід планувати на другу половину дня, а молочно рослинні – на першу? (ні)

10.                        На організм людини негативно впливає як недостатнє харчування так і надмірне? (так)                                                                                                                                                        

III. Контроль навчальних досягнень.

Самостійна робота учнів по виконанню завдань та застосування знань.

Учням видаються індивідуальні картки-завдання:

Початковий рівень:

Вибрати правильну відповідь:

2.     В яких клітинах міститься більше вуглеводів?

а) в рослинах;

б) в тваринах;

в) однакова кількість;

2. Які властивості притаманні полісахаридам?

а) добре розчинні у воді, солодкі на смак;

б) погано розчинні у воді, солодкі на смак;

в) погано розчині у воді, не мають солодкого смаку;  

Середній рівень:

Дати визначення таким поняттям:

теплова обробка, режим харчування, фізіологія харчування…

Достатній рівень:

Пояснити:

1.В училище прийшла з перевіркою в їдальню санстанція. Як можна доказати, що посуд не вимитий гарно?(капають йод, посиніння указує на наявність вуглеводної їжі, крохмалю).

2. Чому коли ми їмо лимон, у нас зводе щелепи? (лимон містить лимону кислоту, яка порушує кислотно-лужний баланс організму).

3. Яку роль виконують білки в організмі людини?

Високий рівень:

Поміркувати та обґрунтувати:

1.     Чому харчовий раціон людини має бути індивідуальним?

2.     На хімічних заводах людям, які мають справу з солями важких металів – ртуті, свинцю, олова дають пити молоко. Якими особливостями обміну названих металів це пояснюється?

IV. Перевірка, аналіз і оцінка виконаних завдань:

Учням викладач пропонує самооцінювання, а потім взаємооцінювання.

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- викладач бажає всім подальших успіхів у вивчені наступних тем.

Урок 18

Тема: Раціональне харчування дітей та підлітків

Мета: Ознайомити учнів із раціональним харчуванням дітей та підлітків; розвивати вміння самостійно працювати з літературою; виховувати у учнів особистість з інноваційним типом мислення.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди.

Обладнання: матеріал фондової лекції, схема-таблиця «Харчування дітей відповідно до життєвих ситуацій», «Продукти, які купуються час від часу».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Обговорення вислову: «Блаженство тіла – у здоров’ї, блаженство розуму – у знанні». Учнів необхідно підвести до розуміння того, що здоров’я людини має фундамент з дитинства.

III. Сприйняття і осмислення нового навчального матеріалу:

Лекція з елементами бесіди за планом:

1.     Період дитинства має шість вікових періодів;

2.     Особливості харчування дітей;

3.     Особливості харчування підлітків.

IV. Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Закінчити речення»:

-         сьогодні на уроці я зрозумів(ла)…

-         сьогодні на уроці я навчився(лася)…

-         на цьому уроці найцікавішим було…

-         на цьому уроці мені було найваще…

-         сьогодні на уроці я не зрозумів(ла)…

-         на цьому уроці для мене новим було…

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект.

Фондова лекція

         Весь період дитинства  умовно ділять на шість вікових періодів: новонароджені (до 1 міс.), грудного віку (до 1 року), перед шкільного (1-3 роки), до шкільного віку (4-6 років) і шкільного (7-17років).

         Тканини організму дітей складаються на 75% з води і на 25% з білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей. Основний обмін у дітей протікає в 1,5-2 рази швидше, ніж у дорослих. Процес асиміляції переважає над дисиміляцією. Енергетична цінність харчування дітей має бути на 10% вище енергетичних витрат, тому що діти ростуть. Особливу увагу приділяють вмісту білка в їжі. За збалансованістю незамінних амінокислот кращим продуктом в дитячому віці є молоко і молочні продукти. Крім цього, в раціон харчування дітей і підлітків повинні входити м'ясо, риба, яйця, крупи – продукти, які містять повноцінні білки. Жири мають вважливу роль в розвитку дитини. Вони виступають в ролі пластичного, енергетичного матеріалу, забезпечують організм вітамінами А, D, Е, фосфатидами, полі ненасиченими жирними кислотами, необхідними для розвитку організму, який росте. Особливо рекомендуються вершки, вершкове масло, рибний жир, рослинна олія. Із мінеральних речовин – кальцій, фосфор, залізо, фтор відіграють важливу роль. У дітей відзначається підвищена м’язова активність, тому потребу в вуглеводах вища, ніж у дорослих, і повинна складати 10 – 15 г. на 1 кг. ваги. Джерелами вуглеводів є фрукти, ягоди, соки, молоко, цукор, печиво, цукерки, варення. У зв’язку з процесами росту потреба в вітамінах у дітей підвищена. Тому важливе значення мають вітаміни А, D як фактори росту. Їх джерелами є молоко, м’ясо, яйця, рибний жир, морква, абрикоси.  Із мінеральних речовин важливе значення мають кальцій і фосфор, які містяться в молочних продуктах, м’ясі, рибі, яйцях, вівсяній крупі. Потреба у воді в дітей також вища, ніж у дорослих. Для дітей ясельного віку рекомендують молочно – круп’яні суміші, сухі киселі, фруктові і овочеві пюре. В ранньому віці забороняють, а в старшому обмежують: баранину, свинину, качок, гусей, хрін, редьку, консерви, копченості. Дітям шкільного віку є оптимальним чотирьохразове харчування з включенням у меню різноманітних продуктів. По мірі росту дитини кулінарна обробка їжі повинна змінюватись і поступово, до 16 – 17 рокам, наблизитись до способів приготування страв для дорослих.   

Урок 19

Тема: Раціональне харчування студентів

Мета: Ознайомити учнів із особливостями харчування студентів; розвивати у учнів логічне, аналітичне мислення; виховувати культуру харчування

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: матеріал фондової лекції, схема-таблиця «Продукти, які купуються час від часу».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Студентам для прийому їжі слід створювати приємне оточення з дружньою атмосферою. Їжа на швидку, як заміна прийому їжі, не має стати правилом, тим більше, що багато студентів у проміжках майже винятково вживають менш корисні харчові продукти та готові продукти.

III. Сприйняття й первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Міні-лекція з елементами бесіди

IV. Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

Запитання до учнів. Згадайте, що ви сьогодні їли? Чи дотримуєтеся ви раціону харчування для студентів?

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект.

 Індивідуальне завдання: скласти індивідуальний харчовий раціон на добу для студента, користуючись таблицею, де зазначено вміст білків, жирів, вуглеводів та енергетична цінність деяких продуктів харчування (на 100 г. продуктів) і меню при чотири разовому харчуванні.

Фондова лекція

         Життя студентів пов’язане з нервово-емоціональним напруженням. В організмі молодих людей ще не завершилося формування ряду фізіологічних систем. Якщо студенти приступають до занять натощак, то вони гірше завоюють навчальний матеріал. Тому особливу увагу необхідно приділяти сніданку. На сніданок потрібно вживати гарячу страву із риби або м’яса, борошняні, картопляно-овочеві, яєчні страви, а також страви із кисломолочного сиру. Особливо важливим є дотримання принципів збалансованого харчування в період екзаменаційної сесії, яка потребує мобілізації ряду фізіологічних систем організму. В цей період необхідно збільшувати в раціоні кількість продуктів, які містять білки і вітаміни, підвищують емоційну стійкість організму. Приймання їжі повинно бути 3-4-х разовим. Для забезпечення потреб в жирах в раціон необхідно включати в непрогрітому виді рослинні олії та вершкове масло (20-25 г). З метою ліквідації наслідків малорухомого способу життя слід вживати продукти, які є джерелом волокнистих структур. Більше уваги потрібно приділяти забезпеченню організму вітамінами, а також дотриманню рекомендованих співвідношень між  Ca і P. Слід уникати частого вживання страв і продуктів з великою кількістю солі.

         25% студентів страждають від надмірної маси тіла та переїдання. Метою терапії, спрямованої на цю проблему, є зміна звичок харчування та їх рухливості. Часто причинами бувають конфліктні ситуації або стреси, які слід долати за допомогою відповідних спеціалістів.

         Причиною відсутності апетиту можуть бути як органічні захворювання (інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні інфекції та ін.), так і психогенні порушення. Проте спочатку слід виключити споживання великої кількості солодощів між прийомами їжі. 

Добовий набір продуктів на одного учня - студента

№ п/п	Назва продукту	Кількість продукту, г (чотириразове харчування)
1	Хліб пшеничний	280
2	Хліб житній	170
3	Макаронні вироби	20
4	Крупи	60
5	Бобові	8
6	Борошно пшеничне	50
7	Сухарі пшеничні	10
8	Крохмаль	3
9	Цукор	5+5 (кондитерські вироби)
10	М’ясо	160
11	Ковбасні вироби	10
12	Субпродукти	30
13	Риба	70
14	Оселедці	5
15	Яйця	28 (0,7 шт.)
16	Молоко і молочні продукти	300
17	Кисломолочний сир	60
18	Сметана 30% - ї жирності	15
19	Сир	15
20	Масло вершкове	5+20 (порціонно)
21	Маргарин	30
22	Олія рослинна	15
23	Картопля	300
24	Овочі	350
25	Томат – пюре	10
26	Фрукти свіжі	85
27	Сухофрукти	15
28	Кавовий напій	2
29	Чай	2
30	Какао	0,5
31	Желатин	0,3
32	Спеції	2
33	Сіль	10
34	Дріжджі	1

Урок 20

Тема: Раціональне харчування людей розумової праці

Мета: ознайомити учнів із особливостями харчування людей розумової праці; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати у учнів гармонійно розвинуту особистість, здатну навчатися протягом життя.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: матеріал фондової лекції

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Повноцінне харчування людей розумової праці сприяє економічному та екологічному способу господарювання людини. Повноцінне харчування значно сприяє зниженню витрат у справі охорони здоров’я. 

III. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Лекція з елементами бесіди за планом:

1.     Особливості харчування людей розумової праці;

2.     Раціон харчування людей розумової праці.

IV.Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Повторення із контролем». Учні складають серію питань до вивченого на уроці навчального матеріалу – «учень-група», «викладач-учень», «учень-учень».

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект;

Індивідуальне завдання: скласти індивідуальний харчовий раціон на одну добу людини розумової праці.

Фондова лекція

         Люди розумової праці мають велике навантаження на психоемоційну сферу, що може викликати несприятливі відхилення діяльності ЦНС і серцево-судинної систем, в процесах обміну речовин. Це приводить до розвитку втоми і зниженню працездатності; посилюється виділення адреналіну; підвищується вміст в крові холестерину, глюкози. При відсутності достатнього фізичного навантаження розвивається атеросклероз. Інтенсивна діяльність нервових клітин викликає збільшення витрат білків і водо розчинних вітамінів. Нервові клітини дуже чуттєві до нестачі харчових речовин, необхідних для їх нормальної життєдіяльності. Зниження рівня глюкози в крові при нерегулярному харчуванні, гальмує діяльність кори головного мозку – виникають головні болі, різко падає працездатність і увага. Нестача вітамінів приводить до появи роздратованості, порушення сну, погіршення пам’яті, розвивається пригнічений стан. Шкідливий вплив на ЦНС спричиняє не тільки нестача харчових речовин, але і їх надлишок. Так, збільшення вживання білків підвищую подразливість ЦНС. Надлишок жирів в раціоні приводить до зниження збудженості кори головного мозку. Переїдання жирів і вуглеводів є частою причиною розвитку ожиріння. Тому необхідно строго дотримуватись не тільки загальної добової норми вказаних речовин, але і вміст їх в окремих прийомах їжі.

Сидячий спосіб роботи і затримка виділення жовчі із організму у осіб розумової праці можуть порушити обмін холестерину, внаслідок чого розвивається атеросклероз. Для його профілактики слід включати до раціону гречану і вівсяну крупи, свіжу зелень, овочі, фрукти, морську капусту. Для запобігання ожиріння потрібно обмежити енергетичну цінність раціону за рахунок меншого вживання солодких та борошняних продуктів. Мала м’язова активність у осіб розумової праці може викликати вимивання кальцію із кісток, тому необхідно щоденно вживати молоко і кисломолочні продукти.  

При складанні раціону харчування людям розумової праці перевагу надають продуктам тваринного походження. Перевагу надають нежирним м’ясу та рибі, чорному хлібові, овочевим і фруктовим сокам, сирим овочам, фруктам, зелені.

Людям, зайнятим розумовою працею, слід приймати їжу 4-5 разів на добу. При цьому основну калорійність раціону реалізують в першій половині дня. Перший сніданок повинен забезпечити 25% добової калорійності, другий - 20%. Нерідко з ранку може бути знижений апетит, сніданок повинен бути більш різновид ним, ніж інші прийоми їжі. В меню сніданку включають салат із свіжих овочів, гарячу другу страву, вершкове масло, сир, яйця, гарячі напої. Обід забезпечує 35% добової потреби в енергії, а сніданок – 20-25%.

Урок 21

Тема: Раціональне харчування людей фізичної праці

Мета: Ознайомити учнів із особливостями харчування людей фізичної праці; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати у учнів гармонійно розвинуту особистість, здатну навчатися протягом життя.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: Матеріал фондової лекції

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Повноцінне харчування людей фізичної праці сприяє економічному та екологічному способу господарювання людини. Повноцінне харчування значно сприяє зниженню витрат у справі охорони здоров’я. 

III. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Лекція з елементами бесіди за планом:

1.     Особливості харчування людей фізичної праці;

2.     Раціон харчування людей фізичної праці.

IV.Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Повторення із контролем». Учні складають серію питань до вивченого на уроці навчального матеріалу – «учень-група», «викладач-учень», «учень-учень».

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект;

Індивідуальне завдання: скласти індивідуальний харчовий раціон на одну добу людини фізичної праці.

Фондова лекція

При фізичній праці у робітників максимальне навантаження припадає на м’язову систему. Тому для підтримки необхідного рівня обміну речовин в м’язах, в раціон слід включити підвищену кількість білків. Основним джерелом енергії в м’язах є вуглеводи, тому їх доля в раціоні повинна бути вища, ніж працівників розумової праці. Разом з тим в харчуванні потрібно збільшити і кількість жирів, але не так значно, як вуглеводів, це обумовлено особливостями їх обміну в організмі при інтенсивній м’язовій роботі.

При напруженій фізичній праці значно збільшується потовиділення, що веде до витрат з потом водорозчинних вітамінів і мінеральних речовин. Для угамування спраги рекомендують газовану, підкислену, підсолену воду, молочно – кислі напої. У зв’язку з тим, що фізична праця викликає гальмування травної системи, основне за енергетичною цінністю приймання їжі повинно відбуватись через 1-2 години після закінчення роботи, а під час обідньої перерви необхідно вживати легкозасвоювані страви і продукти. Для збудження секреції травневих соків в меню слід включати салати з овочів, закуски, але без гострих приправ і соусів, бо секреторна активність загальмована і вони не будуть розбавлятись травними соками. Це може визвати пошкодження слизової оболонки шлунково – кишкового тракту. Не рекомендується використовувати спеції і для приготування гарячих страв. Харчування повинно бути 4-х разовим.

Урок 22

Тема: Раціональне харчування спортсменів.

Мета: Ознайомити учнів із особливостями харчування спортсменів; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати у учнів гармонійно розвинуту особистість, здатну навчатися протягом життя.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: Матеріал фондової лекції, схеми – таблиці «Меню для утворення необхідної кількості глікогену», «Відновлювальні заходи», «Відмінність харчування професіонального спортсмена».

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Для спортсменів правильне харчування відіграє велику роль для працездатності, доброго самопочуття та успіхів у змаганні. Звичайний раціон з великою кількістю «пустих» калорій (цукор, жир), занадто малою кількістю баластних речовин (цільне зерно, овочі, фрукти), нестачею вітамінів, мінеральних речовин та рідкісних елементів, а також переїдання для спортсменів неприйнятні.

III. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Лекція з елементами бесіди за планом:

1.     Особливості харчування спортсменів;

2.     Раціон харчування спортсменів.

IV.Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Повторення із контролем». Учні складають серію питань до вивченого на уроці навчального матеріалу – «учень-група», «викладач-учень», «учень-учень».

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект;

Індивідуальне завдання: скласти індивідуальний харчовий раціон на одну добу спортсмена.

Фондова лекція

Харчування спортсменів повинно забезпечувати розвиток скелетних м’язів, їх працездатність і швидке їх відновлення після інтенсивних навантажень. В залежності від тренувань, змагань і особливостей відновлювального періоду необхідний такий режим харчування і такий асортимент страв та продуктів, які забезпечували б потребу організму в харчових речовинах. Для більшості спортсменів співвідношення між білками, жирами і вуглеводами в раціоні повинно складати 1:0,8:4,0. Особливо важлива роль належить білкам, де співвідношення рослинних і тваринних білків – 1:1. Джерелом білка є нежирні м’ясо і риба, твердий сир, яйця, макаронні вироби, хліб. Вживання жирів повинно бути помірним і це пов’язано з дефіцитом кисню в організмі при навантаженнях, що приводить до збільшення в крові продуктів розпаду жирів.

Вуглеводи є основним джерелом енергії для спортсменів, тому потреба в них збільшується до 800 – 900 г. на добу. За 2 години до змагань або безпосередньо перед ними вживають цукор або глюкозу. Підвищену потребу спортсменів в вітамінах задовольняють за рахунок включення в раціон різних овочів, фруктів, ягід в свіжому виді. Для усунення спраги рекомендується полоскання порожнини рота водою. Добре вгамовують спрагу спеціалізовані напої, які містять мінеральні речовини, харчові кислоти, глюкозу, екстракти ягід, вітаміни.

Харчування спортсменів має бути 4-х разовим, а в дні інтенсивних тренувань 5 – 6 ти разовим. Сніданок повинен мати вуглеводну направленість, бути невеликим за об’ємом, містити 25 % добової калорійності. На обід припадає 35 % добової енергетичної цінності раціону. В меню включають різні закуски, перші гарячі страви, другі м’ясні чи рибні страви, гарніри, солодкі страви і десерти. В полудень включають чай з лимоном, каву з молоком, булочки, бісквіт, печиво. Харчова цінність сніданку складає 25 % добової енергії. В меню включають молочно – рослинні страви, рибу, омлети, борошняні вироби, напої. Перед сном рекомендують вживати 200 г. кисломолочного напою.

Харчування спортсменів у фазі відпочинку

Після змагання спочатку компенсується втрата рідини та мінеральних солей (напій спортсмена, яблучний сік із газованою водою, фруктовий сік). Перший прийом їжі має бути дуже багатим на вуглеводи, щоб швидко поповнити запаси глікогену. В їжі, до того ж, має бути багато білків, вітамінів, мінеральних солей, які під час максимальної біохімічної праці набагато інтенсивніше розщеплюються. Фаза відпочинку характеризується багатим на поживні речовини харчуванням, складанням планів тренувань, фізичними вправами та розслабленням.

Під час спортивних занять активізується нервова система, підвищується хороше самопочуття, травний тракт забезпечується кров’ю лише мінімально, його активність знижена до мінімуму. Тому велика кількість їжі під час занять спортом лежить «як камінь у шлунку». Проте напруження перед змаганнями може призвести до неприємної гіперактивності кишечника.

Урок 23

Тема: Раціональне харчування людей похилого віку

Мета: Ознайомити учнів із особливостями харчування людей похилого віку; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати у учнів гармонійно розвинуту особистість, здатну навчатися протягом життя.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: Матеріал фондової лекції, схеми – таблиці «Фактори ризику недостатнього харчування літніх людей», «Розподіл добової норми вживання рідини», http://www.youtube.com/watch?v=qxC5FbAzmyI.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Для людей похилого віку правильне харчування відіграє велику роль для працездатності, доброго самопочуття. Звичайний раціон з великою кількістю «пустих» калорій (цукор, жир), занадто малою кількістю баластних речовин (цільне зерно, овочі, фрукти), нестачею вітамінів, мінеральних речовин та рідкісних елементів, а також переїдання для людей похилого віку неприйнятні.

III. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

1. Перегляд відео http://www.youtube.com/watch?v=qxC5FbAzmyI.

2. Лекція з елементами бесіди за планом:

2.1.        Особливості харчування людей похилого віку;

2.2.        Раціон харчування людей похилого віку.

IV.Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Закінчити речення»:

-         сьогодні на уроці я зрозумів(ла)…

-         сьогодні на уроці я навчився(лася)…

-         на цьому уроці найцікавішим було…

-         на цьому уроці мені було найваще…

-         сьогодні на уроці я не зрозумів(ла)…

-         на цьому уроці для мене новим було…

Необхідно підвести учнів до розуміння того, що вони набули нових умінь, за допомогою яких зможуть вирішувати певні фізіологічні питання. Обов’язково слід зупинитися на тих елементах, що були найважчими, або тих, які вони взагалі не зрозуміли. Ці питання необхідно відпрацювати одразу (якщо вистачає часу на уроці), або зробити це на початку наступного уроку. 

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект;

Індивідуальне завдання: скласти індивідуальний харчовий раціон на одну добу людини похилого віку.

Фондова лекція

         З віком змінюються окремі процеси обміну речовин. Через уповільнення обміну речовин знижується основний обмін організму. Часто обмежена рухливість тіла додатково веде до зниження потреби в енергії. Через перебудову гормонів зменшується маса м’язів, а натомість збільшується частка жиру. Стає меншою функціональна та адаптаційна здатність органів травлення літніх людей. Важливе різноманітне та багато стороннє харчування, з кількістю енергії відповідно до потреби. Слід давати перевагу нежирному харчуванні, багатому баластними речовинами з урахуванням достатнього споживання білків, вітамінів, мінеральних речовин. На основі зменшеної потреби в енергії потрібно особливо ретельно добирати харчові продукти, щоб оптимально покрити добову потребу у вітамінах та мінеральних речовинах.

         Населення старше 60 років ділиться на три групи: особи похилого віку (61-74 роки), особи старечого віку (75-90 роки), довгожителі (більше 90). Старіння представляє собою комплекс змін в організмі в результаті дії фактору часу. З віком знижується біосинтез і активність травлення ферментів, послаблюються процеси всмоктування речовин. Зменшення кислотності шлункового соку сприяє розвитку гнильних мікроорганізмів в травневому каналі. Це підвищує навантаження на печінку. Зменшення відтоку жовчі наряду із зниженням окислювально-відновлювальними атеросклерозу. З віком у людини зменшується рівень енерговитрат на всі види діяльності. Тому необхідно поступово знижувати енергетичну цінність їжі. У зв’язку з послабленням асиміляційних процесів похилі люди потребують достатньої кількості білків. Зменшення білків від норми знижує спротив організму до інфекцій, а надлишок білків збільшує навантаження на внутрішні органи. Їх джерелами в основному є молочні продукти, крім гострих сирів. Із м’ясних продуктів слід вживати нежирну яловичину, курей, м’ясо кролів, варену рибу. Вживання субпродуктів і яєць необхідно обмежувати, вони є джерелом холестерину. А копчені рибу і ковбаси слід взагалі виключити із раціону.

         Жири суттєво збільшують енергетичну цінність раціону, затрудняють діяльність травневої системи, сприяють атеросклерозу, підвищують згортання крові, тому потреба в них 0,8-0,1 г. на кг. ваги. Похилим людям необхідно обмежувати вживання кондитерських виробів, солодких соків. Корисні соки з м’якоттю. В якості джерел крохмалю необхідно використовувати крупи і борошняні вироби. Для забезпечення організму вуглеводами необхідно вживати овочі, фрукти, ягоди в печеному або вареному виді. Вони стимулюють обмін речовин. У людей похилого віку підвищена потреба в вітамінах, бо вони активують обмін речовин і стимулюють захисні системи організму. З віком у людей порушується мінеральний обмін. Спостерігається накопичення і відкладання солей калію в стінках кровоносних судин, суглобах, хрящах. При цьому відбувається збіднення кісток цими речовинами, а кістки стають пористими і ламкими. До раціону слід включати легкозасвоюваний кальцій, який міститься в молочних продуктах.

         Потреба пити та відчуття спраги у похилому віці часто зменшуються. Внаслідок цього літні люди дуже мало споживають рідини. Це призводить до відчуття загальної слабкості та втоми, а часом – і до пошкодження нирок. Щодня слід випивати не менше 1,5 л. рідини. Щоб досягти такої кількості, добре допомагає також споживання супів і компотів.

Урок 24

Тема: Поняття про дієтичне харчування, дієтичні продукти.

Мета: Ознайомити учнів із дієтичним харчуванням, дієтичними продуктами; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати повагу до праці, обраної професії.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: Матеріал фондової лекції

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Роз’яснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності учнів.

III. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Лекція з елементами бесіди за планом:

1.     Поняття про дієтичне харчування;

2.     Поняття про дієтичні продукти.

IV.Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Закінчити речення»:

-         сьогодні на уроці я зрозумів(ла)…

-         сьогодні на уроці я навчився(лася)…

-         на цьому уроці найцікавішим було…

-         на цьому уроці мені було найваще…

-         сьогодні на уроці я не зрозумів(ла)…

-         на цьому уроці для мене новим було…

Необхідно підвести учнів до розуміння того, що вони набули нових умінь, за допомогою яких зможуть вирішувати певні фізіологічні питання. Обов’язково слід зупинитися на тих елементах, що були найважчими, або тих, які вони взагалі не зрозуміли. Ці питання необхідно відпрацювати одразу (якщо вистачає часу на уроці), або зробити це на початку наступного уроку. 

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект;

Індивідуальне завдання: скласти кросворд не менше 10 слів на тему «Дієтичне харчування та дієтичні продукти».

  

Фондова лекція

         Наука дієтологія вивчає харчування хворої людини. Тому лікувальне  харчування часто називають дієтичним. Лікувальне харчування є важливим елементом комплексної терапії. За звичай воно  призначається в поєднанні  з іншими видами терапії (фармакологічні препарати, фізіотерапевтичні процедури0. Харчування хворої людини, називається лікувальним. Воно призначається дієтичним лікарем разом з медичними препаратами і повинно бути збалансованим та повноцінним. При деяких захворюваннях, лікувальне харчування є єдиним методом покращити здоров’я (виразка шлунка, цукровий діабет0. У лікувальному харчуванні мають потребу людини, які перебувають на амбулаторному лікуванні, а також ті, що страждають на хронічні захворювання. Дієтотерапія потребує диференційного і індивідуального підходу, тому його слід будувати з урахуванням фізіологічних потреб організму хворого.

         Технологічна обробка продуктів для страв лікувального харчування повинна забезпечувати щадний режим. При механічному щадному режимі з раціону хворої людини виключають продукти багаті клітковиною і з грубою кіркою. Їжу готують у протертому виді або подрібнюють.

При  хімічному щадному режимі організму забороняються гострі, кислі, солоні страви і смакові продукти.

При термічному щадному режимі з раціону виключають дуже холодну і дуже гарячу їжу.

         Приготування їжі для хворих здійснюється за правилом раціональної технології яка має певні особливості. Вони полягають у тому, що до кожної лікувальної дієти підбирається особливий набір продуктів, які можуть забезпечити щоденний режим харчування. Крім цього використовуються спеціальні прийоми обробки продуктів, що зменшують вміст тих чи інших речовин, обмежують сіль та прянощі. До більшості дієт не рекомендується включати гострі приправи та продукти, що містять багато екстрактивних і смажених речовин. Готуючи дієтичні страви, слід використовувати свіжі продукти, дієтичні консерви, соки, свіжі ягоди та фрукти, молоко, молочно кислі продукти.

Урок 25

Тема: Характеристика основних дієт № 1,2,5.

Мета: Ознайомити учнів із характеристикою основних дієт № 1,2,5; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати повагу до праці, обраної професії.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: Матеріал фондової лекції

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Роз’яснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності учнів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

 Опитування учнів по темі: „Значення вітамінів, мінеральних речовин,

білків, жирів, вуглеводів при харчуванні різних груп населення" та «Харчування різних груп населення». Пропоную опитування у вигляді гри: „Ви сама сильна ланка"

Гра

„Ви сама сильна ланка"

Питання	Відповідь
Що таке вітаміни	Це речовини, які необхідні для харчування людей і тварин
Що таке полісахариди	Це складні вуглеводи, які складаються з багатьох молекул моносахаридів
Що таке моносахариди	Це прості вуглеводи: глюкоза, фруктоза та галактоза
Що таке гігієна	Це науки, яка вивчає проблеми профілактики захворювань та поліпшення здоров'я працездатності і довголіття людини
Що таке санітарія	Це практична діяльність спрямована на поліпшення та збереження здоров'я людини
Що таке фізіологія	Це наука, яка вивчає життєві функції організму, його органи, взаємодію організму з зовнішнім середовищем
Що таке мікробіологія	Це наука, яка вивчає будову, життєдіяльність та умови розвитку мікроорганізмів
Що таке білки, їх добова потреба	Це складні органічні сполуки з амінокислот до складу яких входить вуглець, кисень, водень. Добова потреба 80-100 гр.
Що таке жири? Добова потреба.	Це складні органічні сполуки, які складаються з триатомного спирту, гліцерину та жирних кислот в яких міститься вуглець, вода, кисень. Добова потреба тваринного походження 70%, рослинного 30%
До чого приводить переїдання?	До порушення окислюючих процесів в організмі.
Як    розраховуються    норми    споживання харчових речовин?	3 урахуванням загальних принципів збалансованості харчування
На що  слід  звертати увагу при побудові харчових раціонів для підлітків	На особливості розвитку організму, енергетичні витрати, сезонні зміни
Що слід пам'ятати складаючи меню?	Меню підбирається по фізіологічних нормах з врахуванням калорійності по днях
Що таке режим харчування?	Споживання їжі в певний час з урахуванням збалансованості продуктів.
Який    впливу    режиму    харчування    на засвоєння їжі?	Покращується обмін речовин
Що таке обмін речовин?	Це процес асиміляції і дисиміляції
Які фактори впливають на обмін речовин?	Режим харчування
Що таке асиміляція?	Це процес засвоєння організмом харчових речовин.
Що таке дисиміляція?	Процес пов'язаний з окисленням даних речовин, який надходить в організм.
Що називається основним обміном речовин? В яких одиницях вимірюється?	Кількість енергії, яка використовується з організмом лише для підтримання життя в стані спокою. Вимірюється в кілокалоріях.
Як розподіляється добовий раціон?	По віку, добовій калорійності.

IV. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Лекція з елементами бесіди за планом:

3.     Характеристика основних лікувальних дієт № 1,2,5;

V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

Виконання усних тестових завдань.

Тести

1. Дієта № 1 призначається при:

-   хворобі Боткіна;

-   виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки;

-   цукровому діабеті;

-   туберкульозним хворим;

-   захворюванні нирок.

2. Дієта № 2 призначається при:

-   при захворюванні нирок;

-   захворюваннях серцево-судинної системи;

-   хронічному ентероколіті, коліті без загострення.

-    атеросклерозах.

3. Дієта № 5 призначається при:

-   хворобі Боткіна на стадії видужання

-   гіпертонічних хворобах

-   після інфекційних захворювань та операцій

-   цукровому діабеті

-   туберкульозних хворобах.

Відповідь на тести

1. Дієта № 1 при хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

4.           Дієта № 2 при хронічному ентероколіті та коліті без загострення.

5.           Дієта № 5 при хворобі Боткіна на стадії видужання.

VI. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект;

Індивідуальне завдання:

Фондова лекція

Дієта №1. Призначають при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті з нормальною або підвищеною секрецією шлункових залоз та після операцій на шлунку.

Мета дієти – щадити слизову оболонку шлунка, обмежуючи хімічні, механічні та термічні подразнення.

Хімічний склад дієти, г.: білків – 100 – 110 (60% тваринних), жирів – 100 – 110 (20 – 30% рослинних), вуглеводів – 400 – 450, кухонної солі – до 8, вільної рідини – 1,5 л., енергетична цінність – 2900 – 3100 ккал.

Для цієї дієти страви готують у протертому або подрібненому вигляді, їх варять основним способом, на пару або припускають, овочі й борошна не пасерують.

Дозволяється вживати хліб пшеничний з борошна вищого і 1-го сортів учорашньої випічки або підсушений; нездобні булочки (1 – 2 р. на тиждень); сухий бісквіт, нездобне печиво; відварні або парові страви (у натуральному або протертому вигляді) з нежирних сортів м’яса яловичини, телятини, кролика (без сухожилків), птиці (без шкіри), язика, печінки, нежирну шинку, варені ковбаси; відварні, парові, заливні страви з риби та рибної котлетної маси; малосолену зернисту ікру в невеликих кількостях; не круто зварені яйця, парові омлети; молоко і некислі кисломолочні продукти, сир не гострий протертий; масло вершкове не солоне, рафіновану, оливкову і соняшникову олію; каші зварені на молоці або воді, - манну, добре розварену рисову, протерті гречану і геркулесову, парові пудинги, котлети з мелених круп, відварні подрібнені макаронні вироби; протерті перші страви на овочевих відварах з круп, овочів; солодкі страви (протерті узвари, киселі, желе); чай з молоком.

Для приготування страв забороняється використовувати м’ясні, рибні та грибні бульйони, консервовані овочеві відвари, овочі багаті на ефірні олії і глюкозиди (редиску, редьку, петрушку, селеру, цибулю) і ті, що містять грубу клітковину (огірки, бобові, капусту). Виключають з раціону кислі ягоди і фрукти, які містять велику кількість клітковини (абрикоси, виноград, сливи), сухі не протерті фрукти, солоні та квашені продукти, здобне тісто, печені вироби.

Режим харчування – 5 – 6 разів на день. 

         Дієта №2. Призначається при хронічному гастриті з пониженою шлунковою секрецією без фази загострення; хронічному ентероколіті без фази загострення; порушені функції жувального апарату; в період видужування після гострих інфекцій та операцій.

         Мета дієти -  сприяти нормалізації моторної функції шлунково – кишкового тракту, підвищенню шлункової секреції.

         Хімічний склад дієти, г.: білків – 100 – 110, жирів – 80- 100, вуглеводів – 400 – 450, кухонної солі – 10-15, енергетична цінність – 2900 ккал.

         З раціону виключають продукти з грубою клітковиною, дуже кислі плоди і ягоди, квашені та солоні продукти, гострі приправи. Технологічна обробка продуктів для цієї дієти має забезпечувати механічне щадіння травного тракту.

         При приготуванні страв для дієти №2 слід дотримуватися всіх вимог, що ставляться до технологічних прийомів, які забезпечують механічна щадінні при приготуванні страв для дієти №1. У дієті №2 до хімічного щадіння висуваються менш строгі вимоги, ніж у дієті №1. Крім варіння і припускання допускаються обсмажування і запікання виробів, але без панірування. Можна використовувати вимочений оселедець, не міцні м’ясні та рибні бульйони, грибні й овочеві відвари для приготування заправних перших страв. Застосовують негострі соуси (сметанні, білі з лимонним соком, молочні, на грибних відварах, але без грибів).

         Їжу готують здебільшого відвареною і на пару. Допускаються смажені вироби з м’яса, риби без панірування. Як окремі страви подають моркву, картоплю, шпинат, цвітну капусту відварені, заправлені вершковим маслом; м’ясо, рибу і птицю відварені й посічені; в’язкі каші з розмелених круп, макаронні вироби; солодкі страви, соки, кисломолочні продукти. Спеції, сіль – у помірних дозах.

Дієта №5. Призначають при захворюваннях печінки і жовчного міхура.

         Мета дієти – сприяти відновленню порушеної функції печінки, нормальному жовчовиділенню, запобігти утворенню каменів у жовчному міхурі та жовчних шляхах.

         Хімічний склад дієти, г: білків – 100 – 110, жирів – 60 – 70, вуглеводів – 450 – 550, кухонної солі – 8 – 10, вільної рідини до 2 л; енергетична цінність – 3000 – 3200 ккал.

         При приготуванні страв для дієти №5 механічне щадіння суттєвого значення не має. До теплової обробки висувають особливі вимоги – слід максимально обмежити застосування тваринних жирів і виключити продукти термічного розщеплення. Тому використовують тільки вершкове масло й олію без теплової обробки. З цією метою страви готують у вареному і запеченому вигляді, а овочі, крім цього, використовують і сирими. Виключають пасерування овочів і борошна.

         При такій дієті обмежують вживання азотистих екстрактивних речовин, холестерину і додатково вводять значну кількість тваринного білка, вуглеводів, вітамінів і рідини. Тому дієта передбачає багато страв із сиру, молока і кисломолочних продуктів, овочів і фруктів. До меню входять такі продукти і страви: хліб білий черствий, печиво вівсяне, не гострий сир, салати з овочів, молоко, кисле молоко, не кисла сметана, сир не жирний, білки яєць, вегетаріанські перші страви на овочевих відварах без цибулі, з овочами, крупами; другі страви у відвареному і запеченому вигляді з нежирної телятини, яловичини, кроликів, гусей, індичок, риби, овочеві страви з круп; молочні, сметанні соуси, приготовлені на відварах і холодній борошняній пласировці, чай, чай з молоком, кава із замінників, киселі, муси, желе, мед, варення, джем. Сіль додають у страви в помірній кількості. З раціону виключають каву натуральну, какао, м’ясні, рибні, грибні бульйони, щавель, ревінь, часник, редиску, бобові, гриби, квашені й солоні продукти, яйця, тваринні жири, страви з мозку. 

        

Урок 26

Тема: Характеристика дієт № 7/10,9.

Мета: Ознайомити учнів із характеристикою дієт № 7/10,9; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати повагу до праці та обраної професії.

Форми і методи роботи: лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: Матеріал фондової лекції

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Роз’яснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності учнів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

IV. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Лекція з елементами бесіди за планом:

1.     Характеристика основних лікувальних дієт № 7/10,9.

V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

Виконання усних тестових завдань.

Тести

1. Дієта № 7  призначається при:

-   хворобі Боткіна;

-   виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки;

-   цукровому діабеті;

-   туберкульозним хворим;

-   захворюванні нирок.

2. Дієта № 9 призначається при:

-   при захворюванні нирок;

-   захворюваннях серцево-судинної системи;

-   при захворюванні на цукровий діабет.

3. Дієта № 10 призначається при:

-   хворобі Боткіна на стадії видужання

-   гіпертонічних хворобах, хвороби серця

-   після інфекційних захворювань та операцій

-   цукровому діабеті

Відповідь на тести

1. Дієта № 7 при захворюванні нирок.

2.           Дієта № 9 при захворюванні на цукровий діабет.

3.     Дієта № 10 при гіпертонічних хворобах, хвороби серця.

VI. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект;

Фондова лекція

Дієта № 7/10. При захворюваннях нирок призначають дієту № 7, а при серце­во-судинних — № 10.

Мета дієти № 7 — обмежити вміст екстрактивних речовин, зменшити подраз­нення нирок та, залежно від потреби, посилити виведення з організму рідини, знизити артеріальний кров’яний тиск, а дієти № 10 — щадити серцево-судинну систему, зміцнювати серцевий м’яз, посилювати виведення з організму недоокислених продуктів обміну і рідини.

Хімічний склад дієти, г: білків — 90-100, жирів — 70-80, вуглеводів — 400-450; енергетична цінність — 2500-3000 ккал; вітаміни: С — 100-150 мг. В, — 3-4 мг.

Ці дієти характеризуються різким обмеженням солі, обмеженням рідини, вик­люченням азотисто-екстрактивних речовин м’яса, риби, грибів, а також продуктів, що містять холестерин.

М’ясо і рибу вживають у вареному вигляді або з наступним обсмажуванням. Як приправи використовують сметану, натуральний оцет, лимон, цедру, томати, овочеві та фруктові соуси, виварену цибулю. їжу готують протертою або добре розвареною. Для дієти № 7 страви готують без солі, а для дієти № 10 її кількість різко обмежують.

Для дієти 7/10 використовують перші страви молочні, вегетаріанські з різни­ми крупами, овочеві, фруктові; соуси молочні, сметанні, овочеві з додаванням натурального оцту, лимонної кислоти, цибулеві з вивареної, а потім підсмаженої цибулі; закуски — в основному овочеві (салати і вінегрети, кабачкова або баклажа­нова ікра з додаванням відвареної, а потім підсмаженої цибулі); плоди і ягоди — різні (особливо рекомендують абрикоси, курагу, урюк) в сирому, запеченому виг­ляді, а також в узварах, киселях, желе; напої — чай натуральний неміцний, чай з молоком, кава неміцна, фруктові та овочеві соки, відвар шипшини. Вживання яєць, вершків, сметани обмежують.

Забороняється використовувати м’ясні, рибні, грибні міцні бульйони і соуси; смаження у фритюрі; солоні продукти і страви; м’ясні та гастрономічні товари; жири — яловичий, свинячий, баранячий; здобне тісто, креми, тістечка; бобові, шпинат, щавель, какао, шоколад.

Дієту № 9 призначають при цукровому діабеті. Мета дієти— створити умови для нормалізації вуглеводного, частково жирового, водно-сольового і білкового обміну.

Дієта характеризується різким обмеженням вуглеводів, помірним обмеженням жирів, органічних продуктів, які утруднюють роботу печінки (екстрактивні речо­вини м’яса, риби), і прийомів теплової обробки (смаження).

Хімічний склад дієти, г; білків — 100 (60 % тваринних), жирів — 80 (25-30 % рослинних), вуглеводів — 300, кухонної солі — 12, вільної рідини — 1,5 л; енерге­тична цінність — 2300 ккал; вітаміну С — 100-150 мг. В, і — по 4-6 мг, А — 3- 4 мг, нікотинової кислоти 30-45 мг.

Страви для дієти готують відварними і запеченими. М’ясо і рибу запікають після попереднього відварювання. Моркву, ріпу, брукву для видалення з них цукрів можна попередньо відварювати або вимочувати у нарізаному вигляді. Для солод­ких страв використовують сахарин. Сіль додають у нормальній кількості. Темпе­ратура їжі звичайна.

Рекомендується використовувати нежирне м’ясо яловичини, свинини, кро­ликів, курей; ковбасу варену й діабетичну; холодець яловичий; нежирну рибу; молоко і кисло - молочні продукти у натуральному вигляді та у поєднанні з іншими продуктами; плоди і ягоди кисло-солодких сортів у будь-якому вигляді; масло вершкове, топлене масло, соняшникову та оливкову олію; перші страви з овоча­ми, небагатими цукрами; неміцні бульйони (м’ясні, рибні, грибні); соуси ово­чеві; закуски з масла вершкового, негострого твердого сиру, вимоченого оселед­ця, риби відварної й заливної, вінегрети, салати з свіжих овочів; напої — чай і каву з молоком на сахарині, мінеральну воду (Боржомі, Нарзан, Єссентуки), фрук­тово-ягідні соки з кислих сортів ягід і фруктів; томатний сік, хліб житній або білково-пшеничний з борошна II сорту, печиво (горіхове) і тістечка (мигдальні) на сахарині.

Забороняються напої, які містять велику кількість цукру (хлібний квас, солодкі сиропи і соки), цукор, мед, варення цукерки, кавуни, виноград, родзинки, чорнослив, урюк та інші плоди і ягоди, багаті на цукри, жирне м’ясо, гуси, качки, жирна риба, сало, гострі закуски.

Урок 27

Тема: Основи лікувально – профілактичного харчування.

Мета: Ознайомити учнів із особливостями лікувально – профілактичного харчування; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати повагу до праці та обраної професії.

Форми і методи роботи: Лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: Матеріал фондової лекції, http://www.youtube.com/watch?v=E2O1thEWKlc.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Роз’яснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності учнів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Фронтальне опитування учнів

Що  таке  лікувальне харчування? 3 якою метою вводиться.	Називається харчування організоване за спеціально розробленими дієтами. Вводиться для лікування або попередження різних захворювань
На що слід зважати при визначенні норм харчування людини	На добовий раціон харчування.
Що таке вуглеводи	Це органічні речовини до складу яких входить вуглець, водень, кисень
Який процес являється основою травлення?	Процес коли складні речовини перетворюються у прості і здатні засвоюватись організмом
Яке харчування називається раціональним?	Називається харчування, яке забезпечує організм нормальною життєдіяльністю, високим рівнем працездатності, максимальною довготривалістю
Яка добова потреба вітамінів?	1800-200 мг
Яка роль смакових та ароматичних речовин у харчуванні людини?	Здатність подразнювати нервову систему, збуджує апетит, надає запаху, смаку, забарвлення
їжа в житті людини.	Одержання поживних речовин у певному співвідношенні для нормальної життєдіяльності. Залежить від раціону.
Які речовини відносять до збудливих?	Кофеїн, алкоголь, нікотин, теобромін.
Що являється механізмом управління якості в харчовій професії?	Стандартизація та сертифікація.

IV. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

1. Перегляд відео http://www.youtube.com/watch?v=E2O1thEWKlc.

2. Лекція з елементами бесіди.

V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Ти - мені, я – тобі» учні складають запитання з вивченої на уроці теми та ставлять його будь – кому зі своїх одногрупників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

VI. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект;

Індивідуальне завдання:

Підготувати повідомлення про організацію лікувального і лікувально – профілактичного харчування.

Фондова лекція

В процесі трудової діяльності можливий контакт людей з шкідливими факторами виробництва. До них відносяться хімічні речовини, виробничий шум, вібрація, магнітні поля, іонізуюче випромінювання, ультразвук, підвищений атмо­сферний тиск, тощо. Метою лікувально-профілактичного харчування є підви­щення опору організму до несприятливих дій виробничих умов і сприяння ви­веденню із організму шкідливих речовин. Організують таке харчування так са­мо як і лікувальне. До складу спеціальний дієт вводяться речовини, які приско­рюють виведення з організму шкідливих речовин і видаляють продукти, що сприяють їх всмоктуванню. До переліку виробництв і професій, що мають пра­во на отримання лікувально-профілактичного харчування, відносяться виробниц­тва хімічної промисловості, кольорової і чорної металургії, електротехнічні виро­бництва і ті, що зв’язані з радіоактивними речовинами та іонізуючим випромінюванням.

В раціонах лікувально-профілактичного харчування передбачена додаткова кількість вітамінів, продуктів, що містять повноцінний білок, пектинові і мінера­льні речовини. Найбільш виражений захисний вплив білків і амінокислот при токсичній дії ціанідів, нітробензолу, органічних сполук миш’яку, свинцю. Але при інтоксикаціях сірковуглецем необхідно обмежити в раціоні кількість білків, бо порушуються процеси детоксикації отрути. Надлишок в харчуванні тугопла­вких жирів погіршує загальний опір організму до дії шкідливих факторів і затрудняє функцію печінки. Вуглеводи підвищують стійкість організму до ток­сичної дії фосфору, хлороформу, ціаністих сполук. Пектинові речовини в кишківнику зв’язують свинець, ртуть, марганець і сприяють виведенню їх із організ­му. Особливо активний буряковий пектин, який входить до складу деяких кре­мів, мармеладу. Клітковина стимулює рухому активність стінок кишківника, сприяє виведенню із організму токсичного пилу, що проковтується із слиною. Тому позитивний ефект на організм має збагачення раціону морквою, капус­тою. Роль вітамінів в профілактичному харчуванні найважливіша. Вони сприя­ють зменшенню інтоксикації, попереджують враженню кісткових тканин, сприя­ють знешкодженню шкідливих речовин в печінці. Мінеральні речовини в ліку­вально-профілактичному харчуванні повинні строго нормуватися, причому кіль­кість деяких із них слід зменшити. Для попередження затримки шлаків в орга­нізмі, в більшості випадків обмежують кухарську сіль.

Урок 28

Тема: Раціони лікувально – профілактичного харчування.

Мета: Ознайомити учнів із раціонами лікувально – профілактичного харчування; розвивати вміння аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; виховувати повагу до праці та обраної професії.

Форми і методи роботи: Лекція з елементами бесіди, індивідуальна робота учнів.

Обладнання: Матеріал фондової лекції.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Роз’яснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності учнів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Кросворд № 1.

1.  Яка одиниця вимірювання енергії?

2.            Як називається процес засвоєння організмом харчових речовин?

3.            Як називається процес пов'язаний з окисленням даних речовин киснем?

Кросворд № 2.

1.  Під дією чого розщеплюються складні органічні речовини?

2.            Процес фізичних і хімічних змін їжі називається?

3.            Що таке порожнинний орган, який виконує роль резервуара для їжі?

4.            Де відбувається розщеплення білків, жирів, вуглеводів?

5.  Де відбувається розщеплення їжі та всмоктування продуктів?

6.            Яка кишка являється кінцевою ділянкою травлення?

7.            Найбільша залоза травної системи.

 Кросворд № 1

1.  Кілокалорія.

2.             Асиміляція.

3.             Дисиміляція.

Кросворд № 2

1.  Ферменти.

2.            Травлення.

3.            Шлунок.

4.            Дванадцятипала

5.            Тонка

6.            Пряма

7.            Підшлункова

IV. Сприйняття і первинне осмислення нового навчального матеріалу:

Лекція з елементами бесіди.

V. Узагальнення, систематизація і закріплення знань:

«Ти - мені, я – тобі» учні складають запитання з вивченої на уроці теми та ставлять його будь – кому зі своїх одногрупників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

VI. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- бальна і вербальна оцінка учнів;

- д/з скласти опорний конспект;

Фондова лекція

Дуже важливо, щоб людина не приступала до роботи натощак, бо при цьому організм найбільш чутливий до шкідливих ушкоджень. В лікувально - профілактичному харчуванні існує шість раціонів для осіб, зайнятих на роботах в особливо шкідливих умовах праці. Для всіх раціонів включають молоко, кис­ломолочний сир, м’ясо, рибу. Основними видами теплової обробки продуктів є варка, варка на пару, тушкування, запікання.

Раціон № 1.

Призначається працівникам виробництв з радіоактивними речовинами і джере­лами іонізуючого впливу. Це раціон є молочно-яєчно-печінковим. До його скла­ду входить найбільше фруктів, картоплі, капусти. До раціону додається вітамін С.

Раціон № 2 і № 2а.

Раціон № 2 призначається працівникам виробництва органічних кислот, лужних металів, сполук хлору, фтору, фосфоромістких добрив, ціаністих сполук. До раці­ону додаються вітаміни С і А.

Раціон № 2а призначається працівникам виробництв з хромом і хромомісткими сполуками. До раціону додаються вітаміни С, РР, А, U.

Профілактичний напрямок таких раціонів забезпечується наявністю меншої кі­лькості білків і засвоюваних вуглеводів. Одночасно збільшується в раціонах вміст рослинної олії (до 20 г), свіжих овочів і фруктів: капусти, кабачків, гарбу­за, огірків, салату, яблук, груш, сливок, винограду, чорноплідної горобини.

Раціон № 3.

Призначається працівникам виробництв з неорганічними і органічними сполу­ками свинцю в особливо шкідливих умовах праці. До раціону додається віта­мін С. В раціоні зменшена кількість жирів, в тому числі рослинних олій і тва­ринних жирів. Працівникам готують страви із овочів, що не пройшли термічної обробки. Слід передбачити 2 г пектину яким збагачують фруктово-ягідні соки з м’якоттю, муси, пюре, джем із сливок, мармелад. їм також необхідні страви із кабачків, гарбуза, баклажанів, редиски, моркви, буряка. Перед початком робочої зміни працівник повинен отримувати 300 грамів натурального фруктового соку з м’якоттю.

Раціон № 4.

Призначається працівникам виробництва аміно- і нітросполук бензолу, хлорова­них вуглеводів, сполук миш’яку і ртуті, фосфору, склопластиків, а також при роботі в умовах підвищеного атмосферного тиску. До раціону додаються віта­міни С 1 В1. Основна мета раціону - підвищення функціональних можливостей печінки і органів кровообігу. Пропонується в достатній кількості кисломолоч­ний сир і риба. Обмежується вживання жирних страв; рибних, м’ясних і гриб­них супів; соусів і підлив. Різко зменшується вживання продуктів, багатих ку­харською сіллю.

Раціон № 5.

Призначається працівникам виробництва вуглеводнів, сірковуглеводню, барію, марганцю, фосфорноорганічних пестицидів. До раціону додаються вітаміни С1 В1. Пропонуються закуски і складні гарніри пюре із моркви, буряку, кабачків, гарбуза, сливок, сушених фруктів. В раціон включають молоко і молочнокислі продукти.

Строге дотримання норм харчування, рекомендованих для працюючих в умовах особливо шкідливих впливів, правильна технологічна обробка харчової сировини є найважливішим фактором збереження здоров’я даного контингенту працівників і забезпечення їх працездатності.

Урок 29

Тема: Урок узагальнення з тем: «Харчування різних вікових та професійних груп населення» та «Основи дієтичного та лікувально – профілактичного харчування».

Мета: Узагальнити, проконтролювати та відкоригувати набуті учнями знання із тем: «Харчування різних вікових та професійних груп населення» та «Основи дієтичного та лікувально – профілактичного харчування»; розвивати навички узагальнення та систематизації знань, інтеграції інформації, отриманої із різних сфер наукового пізнання та інтуїтивно – ситуативного досвіду; формувати свідому дисципліну та самодисципліну учнів, створювати атмосферу співробітництва та співдружності.

Форми і методи роботи: Групова робота, індивідуальна.

Тип уроку: Урок узагальнення та систематизації знань, умінь (урок - гра).

Структура уроку:

I. Організаційний момент:

- перевірка наявності учнів на уроці;

- повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

Сьогодні урок незвичайний. Це – урок – гра. Гра складається з п’яти конкурсів. Дві команди будуть змагатися у продовж усього уроку. Саме сьогодні ми дізнаємось, хто з вас краще засвоїв вивчені теми. Викладач представляє журі. До складу журі викладач може запросити колег або запропонувати учнів, які засвоїли ці теми на високому рівні.

II. Мотивація навчальної діяльності:

Обговорення вислову: «Блаженство тіла – у здоров’ї, блаженство розуму – у знанні».

Як ви розумієте цей вислів?

Учнів необхідно підвести до розуміння того, що лікувальне харчування є важливим елементом комплексної терапії.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

1.     Капітани команд представляють назви своїх команд.

2.     Перший конкурс «Привітання команд». Презентація вірша – привітання (максимальна оцінка 5 балів).

3.     Другий конкурс «Розминка». Кожна команда ставить шість заздалегідь підготовлених запитань команді – суперниці. На обговорення на запитання у команди є 30 секунд. (За кожну правильну відповідь – 1 бал).

IV. Узагальнення, закріплення і контроль знань:

Третій конкурс «Так - ні». Кожній команді викладач пропонує п’ять тверджень, на які вони мають відповісти «Так» або «Ні». За кожну правильну відповідь команда одержує один бал.

Четвертий конкурс «Конкурс капітанів». Кожний капітан має розповісти про харчування різних вікових та професійних груп населення, не називаючи це раціональне харчування. Капітан суперник має визначити, про що йдеться. Кожна розповідь має тривати не більше трьох хвилин. Максимальна оцінка за конкурс капітанів – п’ять балів.

П’ятий конкурс «Далі, далі, далі…». Цей конкур є своєрідним бліц – опитуванням. Кожна команда має відповісти на запитання викладача як найшвидше впродовж трьох хвилин. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал.

V. Підведення підсумків уроку:

- дати відповіді на можливі запитання учнів;

- журі підбиває підсумки за всіма конкурсами й оголошує результати. Поки підбиваються підсумки, можна запропонувати командам висловити вдячність команді – суперниці. Після оголошення результатів викладач висловлює вдячність всім учням, визначає найкращих – тих, кому вдалось найкраще себе проявити на уроці, та бажає всім подальших успіхів в здобутті професії.

Урок 4
Урок 5
Урок 6
Урок 7
Урок 8
Урок 9
Урок 10
Урок 16
Урок 18
Урок 22
Урок 23